СВ. МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ
О хто, хто Миколая любить…
Помагай,Миколою! – голосить наша стара прекрасн пісня… Її співають тисячі старших і дітей, багатих і бідних. Всі вони вірять, що не омине бідних хат, що загостить до тих дітей, як колись ще за Твого святого життя. Пишемо то ми до Тебе, о святий Чудотворче, й віримо що наскільки можливе, вдоволиш наші прохання.
НАЙДОРОЖЧІ НАШІ ТАТОЧКУ!
Ой, щоби Таточко знали, що святий Миколай нам всім приніс!
Я напишу Таточкови лишень, що я дістала, бо кожна хоче сама Таточкови описати. Я дістала від святого Миколая українське убрання: такий гарний кожушок, так дуже вишиваний, а гарний такий, що Таточко як нас зо- бачуть, то, певно, скажуть, що ми найкращі діти Таточка. А які вишивані сорочки і фартушки гарні, а коралі, а гердани із червоними стяжками! А спіднички червоні з квітами! А також дістали багато горіхів, цукорків, медівників, рогаликів, андрутів.
Святий Миколай був такий добрий, казав, що дуже любить діти чемні, і що був у Таточка, і Таточко його просили, щоб нам дав гарні пакуночки. Ми так дякували святому Миколаєви! О! Як ми свому найдорожчому Таточкови дякуємо, що нас так люблять і хочуть, щоб ми всьо мали. Ми так Таточка любимо, все дуже молимося. А на Таточка іменини ми молилися дуже так гаряче, щоб Таточко ще довго жили. Я Таточкови напишу, як ми той день святкували. Насамперед була Служба Божа співана, а при кінці ми так дуже співали Таточкови “Многая літа“. Пізніше бавилися гарно, а ввечері давали концерт на честь Таточка. Ми так гарно співали, ламували, навіть маленька Оля говорила віршик і конче хотіла написати. Але вона ще не вміє і таке написала – самі крески. Не знаю, чи Таточко прочитають, але додаю листа Стефки і щось таке маленької Олі… Ми файно вбралися і прийшли до каплиці. Так було гарно! І ми всі співали. А по Службі Божій співали ми “Многая літа“. А я хотіла так голосно кричати, аби було чути аж до Таточка.
З листів дітей-сиріт до Митрополита Андрея
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень