Таїнство Покаяння – Божий суд над душею. А ми віримо, що Бог – справедливий суддя, що за добре нагороджує, а за зле карає. Ми віримо, що за кожний гріх чекає душу Божа кара, Божий суд. Бо як же ж могло б бути інакше?! Чи можливе, щоби людина несправедлива, злобна, що ближніх ненавидить і кривдить, мала таку саму долю, як праведника, чесна і добра людина, що свої обов’язки сповняє і нікому кривди не робить? Мусить же бути між нами різниця. На цьому світі немає її – буває навіть, що така недобра, несовісна людина має ліпшу долю, ніж чесна і добра душа, що людської кривди і гріха боїться. Цю нерівну долю мусить вирівняти Божа справедливість на тамтому боці, мусить прийти хвиля справедливого Божого суду! Це таке ясне, таке певне, що не можна би нічого зрозуміти на світі, якби не було правдою, ясною для розуму і певною з Божого об’явлення, що “Бог є справедливим суддею; що за добре нагороджує, а за зле карає”
Коли, однак, людина впаде в якийсь гріх, має ще способи на те, щоб уникнути страшного Божого суду. Святий апостол Йоан, той Христовий ученик, що то його Спаситель любив особливішою любов’ю, той ученик, що на Тайній вечері, перед мукою Христа, голову спирав об Його грудь, ось як говорить про це: “Мої дітоньки, це вам пишу, щоб не грішили. Та коли хто і згрішить, маємо заступника перед Вітцем, Ісуса Христа, праведника. А Він є помиренням за наші гріхи, та не тільки за наші, але й цілого світу”(1 Йо. 2, 1-2).
1943 р., Митарева седмиця, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея “Поклик до покаяння”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень