ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ
ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ
Христова Церква не перестає пригадувати вірним їхні християнські обов’язки, а між ними перше місце займає обов’язок заховувати Божі заповіді. Бувають, одначе, часи, в яких суспільність особливішим способом потребує, щоб вірним той обов’язок торжественно і усильно пригадати. По нашому глибокому переконанні, настали саме такі часи – часи, в яких люди забувають на Божий закон, в яких множаться гріхи, сповнювані прилюдно і голосно без достаточного спротиву зі сторони християн. Таке потоптання святости Божого закону, таке заперечування Всевишньому Богови належної Йому чести, що в першу чергу полягає на послусі для Його пресвятої волі, є великим нещастям для людей і великою небезпекою. Бо за потоптанням Божого закону може наступити й наступає Божа кара – найбільше зло і нещастя для людства.
Дивним способом обманюють себе і людей ті, що політичне вбивство не уважають гріхом, наче би політика звільняла чоловіка від обов’язку Божого закону та оправдувала злочин, противний людській природі. Так не є. Християнин є обов’язанний заховувати Божий закон не тільки в приватному житті, але й в політичному та спільному. Людина, що проливає неповинну кров свого ворога, політичного противника, є таким самим чоловіковбивником, як людина, що це робить для грабунку, і так само заслугує на кару Божу і на клятву Церкви.
1942 р., листопада 21 і 1943 р., травень, Львів, – Із декрету Митрополита Андрея “Не убий”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень