Лише така влада сильна і тривка, що опирається на любові! І тільки таку власть уважають звичайно люди тією, що походить від Бога! Тільки таку власть, що являється опікою над підчиненими та, за прикладом Христа, службою, а не пануванням! Сам же Христос, що мав, прецінь, найвищу власть на небі й на землі, розумів завжди Свою владу єдино як службу. І не інакше про Себе говорив, як тільки так, що Він прийшов на цей світ, щоб служити другим, а не щоб Йому люди служили. Отже, підвалиною всякої власти, малої чи великої, є любов. А хто вживає своєї влади виключно для свого добра, той своїм самолюбством підкопує свою повагу та нищить свій вплив, який може і повинен мати. І більше цій владі шкодить та й більше понижає її всяке зловживання і безправство, аніж навіть непослух підчинених. Тож коли домагаєшся, брате, у справах, щодо яких справуєш владу над людьми, послуху та пошанівку, то в першій мірі сам шануй святість Божого порядку, над яким стоїш, і не понижай його безправством та самолюбством!
1901 р., січня 4(17), Станіславів-Львів. – Із пастирського послання Митрополита Анд рея до духовенства та вірних “Найбільша Заповідь”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень