ДЕНЬ НАУКИ
Віра й розум не тільки не можуть бути собі противні, а навпаки – вони взаїмно собі помагають: розум доказує основи віри і, просвічений світлом віри, розвиває науку про Божі діла, а віра увільняє розум від блудів і збагачує його многими пізнаннями. Тому Христова Церква завсігди далека від того, щоб противитися розвоєви культури, мистецтв і науки. Навпаки, вона тому розвиткови помагає та могутньо до нього причиняється. Церква ані не легковажить, ані не перечить тих добрих прикмет культури, що служать людині; вона є тої думки, що всі ті добра, так, як походять від “Бога, Господа всякої науки” (І Цар. 2,3), так, за поміччю Його благодаті, й ведуть до Бога, як тільки хто вживає їх правильно. Церква також не боронить науковим дисциплінам, кожній у своїм крузі ділання, вживати власних засад і метод. Вона признає справедливу свободу науки, а перестерігає тільки перед тим, щоб “наука” не признавала ложі за правду приймаючи якісь висліди, що противляться Божій науці, та щоб не переходила своїх меж і не вмішувалася до того, що належить до віри.
1935 р., лютого 12 – грудня 15, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень