Благаємо: “і не введи нас во іскушеніє”. Очевидна річ, не просимо, щоби Бог віддаляв від нас усі спокуси, бо спокуса є досвідченням душі, вона не тільки не є гріхом, а навпаки – нагодою до добрих діл. Вона виробляє чесноту в душі, вона сталить душу, тому і святий Яків прямо каже: “З повною радістю приймайте, мої браття, коли попадаєте в різні спокуси” (Як. 1, 2). Ми просимо того, щоби нас спокуса не побідила, щоби ми спокусі не улягли й не упали в бою, просимо Бога, щоби не допустив нашого упадку в спокусі.
Те слово – “не введи нас во іскушеніє” – має свою глибінь і далеку перспективу в тріюмфі Христа в Його Святій Церкві. Ті колосальні, безмірні, великанські змагання поміж добром і злом на цілому світі, в яких учасниками всі народи всіх століть, в яких, як у життю одиниці, приходять, наче хвилі, то поразки, то побіди, то упадки, то двигання, будуть закінчені – ми це віримо – кінцевою побідою Христа. І ми зверхнім вождем армії запрошені до участи в боротьбі та участи в побіді не тільки тому, що йде і про нашу особисту побіду, про побіду добра над злом у нашому життю й у нашому серці, про побіду Божої благодаті над властями тьми в нас самих. Ціла та боротьба є нашою боротьбою. Вона наша й тому, що йде про нашу справу, про наших братів, про наш рід, про нашу всіх будучність, йде про нашу небесну вітчину, йде про нашого Христа й нашого Бога. Та боротьба й та будуча побіда-тріюмф і тому наші, що ми начальним вождем запрошені до участи цілим життям у боротьбі й побіді. А ті слова “Отченашу” є повторенням завізвання до цеї загальнолюдської боротьби й побіди.
На нашу молитву: не дай нам упасти в спокусі, Бог певне відповість Своєю благодаттю. На ту молитву лише чекає, а навіть перед молитвою вже “Бог вірний, що не допустить спокутувати вас більше того, що можете, але разом зі спокусою пішле й поміч, щоби ви могли витримати” (І Кор. 10,13). “Отченаш” і той дар благодаті, яким “Отченашом” просимо помочи в спокусі, є вже тою поміччю, обіцяною святим Павлом.
1932-1933 рр., Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа мудрість”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень