ДРУГА НЕДІЛЯ ПОСТУ
Святий Павло звертається до грішників таким словами: “Чи ти думаєш, чоловіче, що ти втечеш від Божого суду?” (Рим. 2, 4). Чому “погоджуєш багацтвом Його доброти і лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа доброта провадить тебе до покаяння? Та через жорстокість свою і нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об’явлення справедливого суду Бога, що кожному віддасть за його вчинки”(Рим. 2, 3-6).
Яка безмірна Божа доброта, яка безмірна любов Його до невдячних і блудних синів! Бог кличе до покаяння, бог хоче покаяння грішника, готов він простити, очікує, що блудний син до Нього вернеться, дає йому добрі жуки й нагоду покаяння. Бо ж не без волі Божої, що ти, дорогий брате-грішнику,сьогодні в церкві чуєш цю науку. Бачиш, як інші сповідаються, як приступають до Святого Причастя… Кожної днини чуєш про те, що люди нагло умирають, чуєш дзвони, що кличуть на похорон чи до церкви. Чуєш спів зібраного народу, що стільки разів повторяє: “Господи помилуй”. Тим усім приводить тебе Бог до покаяння. Чому ж цього не бачиш?! Чому ти такий засліплений?! Чи ж не є небезпечним засліплення так погорджувати багацтвом Божої доброти?! Те багацтво являється таким безмірним скарбом людини, просто є її спасенням, щастям, – а бідний засліплений грішник вище цінить марні розкоші гріха, ніж багацтво неба!
Кожний з нас може спостерігати в душі таке засліплення, бо всі ми грішники – всі! А в міру, як ми є грішниками, є ми і засліплені. І лише з милосердної Божої благодаті хвилями спостерігаємо ту душевну нашу недугу засліплення та гріхи, якими Бога обороняємо.
1934 р., Митарева седмиця, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея “Поклик до покаяння”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень