ПОЛОЖЕННЯ ЧЕСНОЇ РИЗИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Перший архангел Гавриїл поклонився Дівиці і перший став до Неї говорити слова молитви: “Радуйся, обрадованная”, -ті самі слова, що ми сьогодні так часто за ним повторюємо, коли говоримо “Богородице Діво”.
Чи то не дивна річ, не надзвичайна, милі браття, щоби небесний ангел словами молитви вітав убогу Дівицю? Чи в тім не пізнаєте Її безмірної висоти, Її достоїнства Її святости, Її непорочности? Ангел, кланяючися їй, чи ж не визнає Її вищости? Як же ж можливою була б вищість від ангела, сполучена з гріхом і неласкою Божою? Як же ж би величати Пречисту Діву, вищу від ангелів, славнішу і чеснішу, якщо не будемо Її голосно, прилюдно і по сто разів називати Пренепорочною в самім зачаттю?
В ангельськім привіті ще одно слово особливішим способом відкриває перед нами безмірну святість і непорочність Богородиці. Ангел називає її “благодатною“, тобто “переповненою Божою благодаттю”. Справді ніколи, ані в минулих, ані в наступних століттях, не було прикладу такої урочистої, такої високої похвали, висловленої ангелом, що промовляє від імені і словом самого Бога. Тому святі отці і учителі Церкви, коли застановлялися над тим ангельським привітом, учили, що слова ангела Гавриїла можуть мати лише таке значення: Пресвята Богородиця була ніби посудом, переповненим всіма Божими ласками. Вона була ніби скарбницею безконечної духовної харизми. Невичерпним океаном ласки, святости, чистоти, безгрішної непорочности. Ніколи найменша тінь вини, кари або осуду не спала на Її пресвяту душу і пречисте тіло. Вона одна, разом із Сином, завжди достойна хвали, величання.
1904 р., травня 3 (15), Крехів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних “Про Пренепорочне Зачаття Пресвятої Богородиці”
365 днів з Великим Митрополитом,роздуми на щодень.