13 жовтня

Щоби хата була сильна, мусить мати сильну підвалину. Хата, що стоїть на піску без підвалин, легко розвалиться. І супружество не буде стояти, як не опреться на любові.

Підвалиною хати в супружестві – то правдива, щира любов. Не та тілесна любов, що самої пристрасти шукає і до гріха веде, але правдива любов, що в’яже душі.

Правдива любов шукає добра того, котрого любить; шукає, щоби йому добре було і на сім, і на тім світі. Лю­бов поміж людьми тим ліпша, чим більше на любові Бо­жій опирається. Поміж християнами так має бути, щоби людей для Бога любити.

Супружество, що на такій любові стоїть, буде трива­ле і щасливе.

Любов – то для родини так, як вода для риби. Витяг­ни рибу з води, згине; візьмеш любов з родини, а вже й родини не буде.

Родина без любові – то так, як тіло без душі. Будуть муж і жона, але не буде між ними життя. Не знайдеться на цілім світі ворога, котрий би так кого міг скривди­ти, як взаємно можуть кривдити себе муж і жона, коли зв’язані в супружестві, а без любові. І одному, і другому зле, взаємно є для себе тягарем.

Так, як невільник або той в’язень має руки і ноги сковані ланцюгами, так і в супружестві без любові муж для жони, а жона для мужа тяжкою неволею.

Противно, де в супружестві щира любов, там радості подвійні, а тягарі наполовину менші. Добро одного з них стає щастям для обох, кожний тягар обоє несуть спільно.

Тому ви, браття і сестри у Христі, що маєте собі по­класти хату родинного життя, не забудьте на сю підвали­ну любові і при подруженню добре застановіться, чи мо­жете надіятись того щастя, що його любов приносить.

Стережіться такої любові фальшивої, що іде з гріха і на грісі кінчиться. Любов в родині має до вищої любові Божої провадити, має перед гріхом стеречи, має не ли­шень тіла, але душі в одно в’язати.

Така правдива любов родинна так має душу з душею зв’язати та зрівняти, щоби у всім була згода і єдність.

Ви же, що вже в подружжю живете, розгляньтеся у себе та застановіться, чи ваша родина так на любові опирається, як та хата на підвалинах.