КВІТНА НЕДІЛЯ
ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ
Недавно на сході за кордоном на сам Великдень зібралася велика сила народу в одній церкві, що їі безбожники перемінили на грішні сходини. Там один безбожник мав грішний виклад проти Христа і святої віри в Нього. Слухав зібраний нарід його безбожної науки, й тішився в душі безбожний учитель своїм успіхом погубним. Але, коли скінчив він свій безбожний виклад і ледве висказав своє останнє слово безбожне, хтось із товпи пригадав собі за Великдень і кликнув уголос великим словом: “Христос воскрес!” Громом ударило це слово, і потрясло безбожними душами зібраних, і в одній хвилі залунало нестримно з тисячі грудей визнання святої віри: “Христос воскрес!”
Таку силу має рідне святе слово. Таку силу має свята пісня, святе богослуження, що їх ми навчилися вже в молодості у своїй рідній церковці.
Тому ми, ваші пастирі, кличемо врочисто й невгамовано до вас: народе, співай свою рідну святу пісню церковну, а врятуєш своє життя.
Треба нам любити свою рідну Церкву, свою святу Службу Божу, свої богослуження та свої святі пісні релігійні.
Бо хто легко й самовільно покидае своє рідне духове добро, своє середовище виховання й шукає іншого задля якоїсь вигоди, дочасної мамони, цей не є сильним, непохитним дубом, але слабенькою Тростинкою, що гнеться, куди повіє вітер.
1937 р., грудня 23, Львів. – Зі спільного пастирського послання Митроnолита Андрея та Єпископату “Про обрядові cnpвu”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень