“Просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний-бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють” (Мт. 7,7-8).
Нема найменшого сумніву, що кожна молитва мусить бути вислухана. Не може бути, щоб молитва не була вислухана. Так сказав Христос.
Якщо ти, брате, молився, якщо ти просив, то будь переконаний, що твоя молитва, як каже святий Йоан Зо- лотоустий, не була ще висловлена до кінця, а вже була вислухана.
На те скажеш мені, що стільки разів у житті ти молився до Бога, щось просив, а Бог таки не вислухав. Я просив, кажеш, про здоровля – чи своє, чи дитини, я просив про маєток, я просив про те, щоби виграти процес, а не дістав ані здоровля, ані маєтку, ані не виграв процесу.
Ну, дорогий брате, дорога сестро, так тобі скажу: або ти зле молився, або Господь Бог так тебе вислухав, що ти не знаєш про те. Ти просив, але, може, зле просив, може, до тебе відноситься те слово апостола: “Ви не маєте, бо не просите; Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите” (Як. 4,3).
Ми в житті не раз дійсно, як діти, бажаємо собі того, що може нам дійсно пошкодити. Воно нам лише видається добрим, а в дійсності є для нас найправдивішим злом. І дуже часто люди звичайно навіть не знають, що для них є добрим. Загалом, до всіх людей відноситься те слово Давида: “Чого любите пусте й шукаєте неправду” (Пс. 4,3).
А скільки-то у твоїй молитві було правдивої молитви? Може, Бог вислухав так, що ти того не знаєш. Ти просив про здоровля – Бог, може, слабості і хвороби тіла лишив, бо вони, може, тобі потрібні, може, без них ти жив би в гріхах, може б, і в гріхах помер. Але, не вислуховуючи тебе так, як ти того бажав, міг тебе Бог вислухати ліпшим і вищим способом, міг замість здоровля тіла дати сто раз важніше і цінніше здоровля душі, замість дати дочасне багацтво, міг приготовити вічне.
А може бути і так: те, що ти просив, може, і не було для тебе шкідливе, але ти тої речі так побажав, як не годиться християнинови нічого бажати, ти, може, бажав більше, як годиться бажати, ти бажав тої дочасної речі, як важнішої, ціннішої від ласки Божої. Може, якраз ти був тоді в грісі, а навіть і не дбав про Божий закон і про Божу ласку. Чи ж Він може таких грішників вислухати? Чи ж така молитва є дійсно молитвою, правдивою молитвою?
1911 р., лютого 12, Лаврів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства і вірних “Про молитву“
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень