Багато тисяч літ існує людський рід на землі. Багато народів було, багато й минулося вже, а історія не знає ані одного з них, який був би без Бога і релігії. Нарід без Бога і релігії не може існувати. Бо як нема Бога і нема релігії, то нема також ніякої моралі ні обов’язку, нема закону ні справедливости, нема відповідальности, ні кари, ні нагороди. Без цього неможливий ніякии лад між людьми в державі, ні у громаді, ні в родині, ні між поодиноки ні людьми. Релігія є необхідною потребою людського життя, її домагається сама людська природа, вона становить необхідну підставу життєвого розвою і дає життєву силу як одиницям, так і цілим народам і всьому людству.
Молитися за спасения других – це наш обов’язок. Молитися за поширення Христового царства на землі – це також наш обов’язок. Тому молімся не тільки за себе, але і за других. Скільки разів повторяємо слова молит ви: “Да прийде царство Твоє, да буде воля Твоя“, – маймо на думці й зблудившого ближнього нашого і просімо ласку, потрібну для його навернення, поширення через те Божого царства та сповнення Божої волі. Заносім наші покірні та сердечні молитви і за цілий наш нарід аби Всемогучий відвернув страшну грозу морального занепаду та зіслав йому поміч і благословення.
1929 р., липня 1, Львів. – Зі спільного пастирського послання Митрополита Андрея та Єпископату до вірних “Про важливість апостоляту мирян”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень