МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ
Стоячи на сторожі суспільної моральности, мусимо рішуче ставити в обороні тих, що не вміють себе самих успішно боронити, мусимо противитися всім їх кривдам, хоч би й нараженням власного добра.
Не можемо солідаризуватися з інтересами якого-небудь суспільного класу, не входимо в союз із жодною партією. Однак при суперечних інтересах багатших і убогих верств стаємо на бік убогих, щоби християнською і законною діяльністю поліпшити їх долю.
Кожній суспільній верстві, багатим і убогим, належиться від нас поміч і підпора до осягнення справедливих вимог. Убогим, однак, з огляду на трудніше їх положення і на більшу їх потребу, належиться від нас особлива опіка і поміч. Мусимо працювати над поліпшенням їх долі, над поправою їх матеріяльного добробуту – і то всіма можливими способами.
Мусимо старатися підносити вартість їх праці, шукати для них нових способів зарібку, організувати прав- ну поміч супроти можливих надужить оподаткування, пильно працювати над піднесенням їх домашньої і рільничої господарки. Мусимо учити їх на цілій лінії праці й ощадности надавати її якнайкорисніший напрям для правдивого економічного поступу. Мусимо боронити їх перед визиском торгівлі і, наскільки можливо, шукати збуту для продуктів їх праці.
А до тої цілої праці мусимо взятися задля спасения душ. Мусимо опиратися на тих принципах моральности і релігійности, котрі є більшим добром убогих людей, ніж найбільше примноження багацтва.
Не можемо ані на хвилю забути або залишити би одну йоту закону Божого або одне слово Божого об’явлення. Для того, в міру зросту потреби і бажань убогих верств, мусимо чимраз сильніше перестерігати їх перед зависло, пожаданням чужого добра і перед нависло, котра в якій-небудь формі проявляється і є завжди підривом релігійности і всякої моральности.
Чи то ненависть класова, чи народу, чи прикрита виглядом ревности і патріотизму, чи мотивована прав- дивими або вигаданими кривдами, завжди кожна ненависть є нехристиянською, завжди відводить від Бога і правди, є правдивим злом і нещастям, все більше шкодить тому, що ненавидить, хоч несвідомо, як і тому, кого ненавидить. Ненависть лише нищить, ніколи нічого не збудувала і не збудує.
1904 р., травня 7, Крехів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до духовенства “О квестії соціяльній”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень