ДЕНЬ ЗНАНЬ
Після християнської праведности та Божої благодаті знання є найбільшою силою, якою людина може розпоряджати. В освіті йде про одне: щоб знання було правдивим знанням, щоб відносилося лише до правди, а не було неправдою, брехнею. Бо як правдиве знання є силою людини, так і фальшиве знання, оперте на неправді, є для чоловіка правдивою недугою, каліцтвом та нещастям на ціле життя. А що людська природа є зіпсута, що пристрасті чоловіка тягнуть до злого, що розумови трудно доходити до правдивої і неложної правди, то й треба вам тієї Божої мудрости, що вміє розрізнити щире золото від фальшивого і в множестві подаваних людьми відомостей вибрати ті, які чоловікові потрібні і хосенні, а оминати ті, які йому наносять шкоду. Нехай же провідним світлом вашої праці в школах буде передусім випросити з неба той прецінний Божий дар, яким є мудрість.
У кожній школі зачинають християни науку від молитви, і ви так само робите. Про що ж просимо перед наукою? Про Божу мудрість, про той неоціненний дар, що нам Всевишній обіцяв просячим дати. Божа мудрість – це найкраща, найвища і найцінніша прикмета людського ума. Вона є причиною, що й дитина, мудра умом, вище стоїть, ніж не один чоловік, що береться інших учити. Сила ума і його світло не в тому, щоб знати багато подробиць, але щоб добре, глибоко знати те, що знається, бути віддаленим від помилок і обманів та мати якнайправильніші поняття про загальні питання, обминаючи може, й міліони подробиць, в які умови не можна а6о й не варто входити.
Прикладайтеся до прохання про Божу мудрість, щоденно до неба руки витягайте та повторюйте: “Боже предвічний; зішли на мене з високого неба Твою святу мудрість, просвіти нею мій ум, нехай Божа мудрість поведе мене дорогами правди, нехай стереже мене від ложі й обману! Прошу о це через хресну смерть Ісуса, через Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марій Прошу Тебе, Христе Боже, о той цінний дар! Ти обіцяв його через апостола Якова всім, що будуть про нього просити. Хочу бути першим між тими, що будуть просити. Сповни Свою обітницю, предвічний Боже, і вислухай покірну християнську молитву”.
1939 р., грудень, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до української молоді
365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень