Кожна людина прагне фізичного відпочинку після робочих буднів. Дуже часто ми забуваємо, що наша душа також прагне відпочинку. Саме тому 12 молодих людей – волонтерів “Центру Опіки Сиріт” зібрали свої сумки, купили квитки та вирушили у дорогу. Ужгород, як завжди, зустрів нас із відкритими обіймами. Волонтери мали нагоду не тільки духовно збагатитися, а ще й прогулятися містом.
Ці дні сповнили нашу душу любов’ю. Це були довгі години спілкування, роздумування, це неперевершені хвилини радості, ще таких радісних і усміхнених реколекцій не було.
Кілька важливих думок цих реколекцій, які запам’яталися і пустили коріння десь глибоко в серці.
Слово людини має дуже важливе значення і кожного дня своїми словами ми маємо благословляти усіх, хто нас оточує.
Усі ми були колись уже знайомі, до початку створення світу ми уже бачилися, і Бог передав нас Ісусові.
Ісус носить кожного із нас у своєму серці і коли Його розпинали – ми також були у Його серці, і не має жодної секунди, щоб він про нас забував.
Кожен із нас носить у собі Бога і це потрібно пам’ятати, кожна людина є маленьким кивотом.
«Усі, хто тут є, саме тут і мають бути, можливо, Бог хоче сказати щось саме вам, і ці слова для вас є важливими».
Ці реколекції були сповненні чимось особливим, чимось теплим. Кожен із нас із великим сумом покидав м. Ужгород.
Щиро дякуємо сестрі Августині із згромадження Сестер Служебниць за її велике серце, сповнене любов’ю до Бога та о.о Францисканцям за теплий прийом та терпеливість до нас.
Волонтер ЦОС, Ірина Вітник