Всі знаємо, що без Бога не постає нічого нового, без батьків не народиться дитина, а от чого ніколи не відбудеться без участі самої дитини?
Однозначно це казки. І в сьогоднішній чудовий день, до малої Семінарії в Рудно завітали 43 творці казкових мрій, які об’єдналися в гаморі радості для реалізації «Різдв’яної Фабрики 2014».
Веселі і переповнені енергією діти приїхали із сиротинця смт. Журавно та інтернату м. Червоноград. Під проводом братів семінаристів та одної виховательки з Журавно, «Фабрика» стрімко почала виробничий потік любові та, переповнених враженнями, добрих усмішок щирих діточок.
Першого дня цього ніжного стосунку дітей з Богом – Батьком завжди люблячим, вірним і зразковим, діти ознайомилися з етикетом відносин та належної розмови з Величним Татом, через представлення своїх дружніх груп, під проводом ангела групи – семінариста та перегляду фантастичного фільму, готуючись до інтимної молитви при свічках і глибоко-наївного роздумування.
День дійсно прожитим на повну можна вважати лиш тоді, коли він був сповнений любові, до всіх моментів, які зустрічалися із згодою волі Божої. В усі інші випадки день не був прожитий, а супроводжувався повільним і пригнітаючим виживанням.
Можемо сміливо і відверто заявити, що ми, сьогодні, на другий день нашої «Різдв’яної фабрики 2014» жили повнотою радості і любові протягом цілого дня, який розпочався із виготовлення світла, яке залишає вічну надію навіть у непрохідній темряві – свічок різних пречудових і натхненних форм. Ці маленькі, втілення надій і мрій – свічечки світитимуть від сьогодні і назавжди в дитячих серцях для підтримки в моменти безвиході і сумної самотності. Завдячуємо, цим дарунком світла, трьом особливим друзям нашої спільноти: пану Андрію – чарівнику, який творив диво-світло, Власію – його сину і вірному наступнику магічного роду та, звісно, прекрасній Олі, яка швидко приворожила дітей своєю доброю усмішкою. Згодом, опісля виготовлення дива, нас запросили у саме серце міста лева, щоб створити справжнє чудо дитячими рученятами для в’язнів, які так сильно його очікують і потребують, хоч, інколи, самі про це й не здогадуються. По закінченню такої важливої праці, нас в одну мить за ціною безлічі колядувань привіз пан водій маршрутних санчат до місця нашого казкового перебування, де ми подивилися пізнавальний та кумедний фільм і порозмовляли з нашим Небесним Татом, зустрічі з яким так бажали. Зразу ж згодом діти під супровід зовсім не вигаданих, але реальних історій про дружбу крота з бобром і неперевершене весілля слона із королевою мурашок, повилізали на просторі крила глибокого сну, де залишилася відпочивати в очікуванні прийдешнього казкового ранку.
Те, над чим людина має безмежну свою владу називається мрією. Саме із мрій виростає реальність, саме вони наповняють життя новим смаком. Хоч із досвіду життя нам склалося стереотипне мислення того, що чим більшою є мрія, тим меншою стає ймовірність для її реалізації, та сьогоднішнього дня навіть найказковіші мрії дітей змогли побачити їх фізичні очі.
Іще з самого ранку, опісля Святої Літургії, ми вирішили, можливо вперше, мріяти навздогін за життям, а не жити навздогін за мріями. Поїхавши на автобусі, з чисто людським ім’ям, «Святослав» до міста Львова, у розважальний центр «Булька». Яка й виявилась джерелом, з якого струменіли втіленні мрії дітей, за якими, на диво, навіть не встигала їх прутка уява. Опісля досхочу забав та ігор, замучені, усміхнені та прещасливі діти, із керівниками-семінаристами, повернулися в Рудно, де, після обіду, на них очікував другий сюрприз другої половини дня, а саме – випікання медівників. У цьому смачному процесі наставницьку роль для дітей провадили молоді дівчата, на чолі з Олею – працівницею майстерні «Лярш-Ковчег», які любязно погодились помогти дітям творити один і з елементів завтрішньої Святої Вечері. Процес випікання переплітався із прикрашання різдвяної ялинки та майстрування маленького вертепу. Можемо заявити, що уся така наша діяльність завінчалась насправді успіхом.
По не важкій праці діти, прийнявши душ, дивилися мультфільм та частувались фруктами з соком. Згодом із молитвою та не видуманою казкою, з уст семінаристів, поринули у світ снів, де мрії також стають справжніми.
Медіа-Центр ЦОС, Володимир Битюга ЛДС СД