Інтерв’ю з Головою Центру Студентського Капеланства о. Юрієм Остапюком.
Голова Центру Студентського Капеланства о. Юрій Остапюк погодився поділитися з нами своїми судженнями про те, якою є сучасна молодь. Донедавна о. Юрій виконував обов’язки заступника голови “Центру Опіки Сиріт” Курії Львівської архиєпархії УГКЦ та вчителя християнської етики в середній школі м. Львова № 62. Окрім цього, він активно проводить душпастирську працю серед молоді та дітей у гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, тож має найрізноманітніший досвід роботи з молоддю. Тому ми з радістю подаємо його відповіді на запитання ДивенСвіту.
– Тема місяця на “Дивен Світі” – “Сучасна молодь: гірша чи інша?”. Як Ви можете прокоментувати це твердження?
– На мій погляд, це доволі дискусійне питання. Важко об’єктивно оцінити, якою є молодь: гіршою, іншою чи кращою; за якими критеріями це можна спостерігати чи якими “барометрами” можна визначити? Те саме можна говорити про нашу духовність: важко визначити, чи вона краща, чи інша. Це як живий організм: сьогодні він такий, завтра – інший, сьогодні – здоровий, завтра – хворий. Особисто для мене молодь є одна: добра молодь. Та молодь, з якою ми працюємо, є насправді активною, з нею можна змінювати світ на краще та “перевертати гори”, головне – її правильно скерувати та бути біля неї. Важливо розуміти, що хритстиянство не зводиться тільки до того, щоб ходити до церкви й молитись (хоча, звичайно, це є основою), але духовність формується кожного дня і включає в себе всі сфери життя – там, де ти є, на тому місці, де працюєш, навчаєшся, або відпочиваєш. Також молода людина має усвідомлювати, що приходить в неділю до церкви не для того, щоб собі “галочку” поставити або свічку, або за здоров’я помолитися, а приходять, щоб найперше подякувати Богові за прожитий тиждень, а друге – просто щоб побути з Богом. Сучасна молодь є така, якою вона є… Гіршою чи іншою – мені важко судити.
– Які “чинники”, на Вашу думку, заважають сучасній молоді пізнавати Бога?
– На мою думку, найбільша проблема є у тому, що сучасна молода людина занадто сконцентрована на собі та своїх потребах. Взагалі людина зараз втрачає здатність зауважувати ближнього, не кажучи вже про Бога. Подивімося, які цінності зараз популяризують засоби масової інформації. Все зводиться до споживацтва та егоцентризму. А друге, напевно, – молодь стала занадто свавільною. Я дуже люблю молодь і дуже поважаю, знаючи всі сучасні проблеми. Але мені здається, що ми іноді намагаються бути дуже мудрими, думаємо, що маємо багато знань, думаємо, що прочитали багато книжок і знаємо життя; можемо пофілософствувати, подискутувати… Але насправді забуваємо, що досвід життєвий здобувається з роками. Інколи спілкуєшся з молодими людьми і дивишся, що вони вже все знають і все вміють, їм уже нічого не потрібно, але якщо ще глибше задуматись, можливо це й добре, бо ця людина ніби є у пошуках… Але головне – не переступати межу й чітко усвідомлювати, що це я знаю, а то – ще треба вчитися; тут я ще не готовий дати певні відповіді, а тут – взагалі не є фахівцем.
– Як Вам працювати з сучасною молоддю?
– Мені працюється добре. Найголовніше – розуміти потреби молоді. Іноді буває трохи важко, бо необхідно віднайти підхід до кожної людини. Але з іншої точки зору – розумію, що вони хочуть живого слова, вони хочуть спілкування і щоб ти просто був біля них. Працювати можна по-різному, не обов’язково робити тільки зустрічі чи духовні бесіди: можна просто поїхати відпочити, щось цікавого і нового побачити або навчитися.
– Як сталося, що ви займаєтесь душпастирством молоді, і що це для Вас значить? Чому саме молодь, а не хтось інший?
– Все почалося з того, що я почав працювати з дітьми. До того я себе на щось інше налаштовував, взагалі на зовсім інше: парафія, служіння людям. Але так сталося, що запропонували роботу з дітьми, а коли почали працювали (з дітьми потребуючими, з дітьми з інтернату), то зрозуміли, що необхідно долучати до цього процесу і молодь. Щоб найперше навчити молодь відповідальності за інших людей. Бо ми сьогодні говорили, що молодь звертає увагу тільки на себе. І насправді я зрозумів, що це моє. Я хочу йти на це служіння, можу сказати, що я живу цим. Взагалі-то я дуже люблю бути з молоддю. Бо коли я з молоддю, то я сам з собою. Бо молода людина – вона дуже чутлива до того, хто “грає роль” і хто не “грає роль”. Хто хоче здаватися дуже мудрим ксьондзом, а хто дійсно простий, близький і розуміє потреби, розуміє молоду людину і біля молоді є сам собою. Можливо, це можна назвати покликанням.
– Нещодавно розпочався новий навчальний рік. Чи можете щось порадити молодим людям, які приїхали до Львова на навчання і змушені залишити свою церкву/спільноту? Розкажіть про найцікавіші молодіжні проекти, до яких можна долучитись.
– Ну, по-перше, запрошую всіх кожного четверга о 18.00 до храму свв. апп. Петра і Павла на студентський день! Після літургії ми маємо тематичні зустрічі, де розглядаються дуже цікаві та актуальні питання. Це є зустрічі для дискусії, обговорення, якихось різних практичних завдань, для того щоб молода людина, яка прийшла, могла не тільки почути, а й висловити свою точку зору і бути почутою. Але якщо говорити про інші спільноти, найперше молоді люди мають визначитись, чого вони хочуть, де хочуть себе реалізувати. Багато хто приходить в спільноти і зі спільноти йде, а чому? Тому що там себе не знаходить. У Львові є багато спільнот і цікавих молодіжних проектів, до яких можна долучитись.
Розмовляв Володимир Курбонов
Джерело: dyvensvit