Чернець – брат Йоан думав: «Я хочу бути подібним до ангелів. Вони нічого не роблять, а тільки споглядають велич Бога». І тієї ж ночі покинув монастир і вирушив у пустелю.
За тиждень повернувся до монастиря і постукав у монастирські ворота. Брат на фірті почув його стукіт і спитав:
– Хто там?
– Це – брат Йоан. Я голодний.
– Не може такого бути. Брат Йоан у пустелі. Він обертає себе в ангела. Голоду він більше не відчуває і йому не треба прцювати, щоб прогодувати себе.
– Вибач мені мою гордість, – мовив брат Йоан. – Ангели допомагають людям. Це – їхнє служіння і тому вони споглядають велич Бога. Я можу споглянути ту саму велич під час своєї повсякденної праці.
Після цих смиренних слів брат, що служив на фірті, відчинив ворота.
Джерело: kyrios.org.ua