велопроща

Кажуть, себе хвалити негарно, але не написати про МОЛОДЬ, з якою я спілкуюся, дружу, живувелопроща , я не можу! Події останнього місяця, коли я «випала» з повсякденного оточення, продемонстрували мені, що я живу в ідеальному оточенні молодих людей і про них мої слова.

Отож, я знаю МОЛОДЬ, яка прагне Христа всім своїм серцем, спішить до церкви в неділю та у будні після роботи, перед побаченням, перед цікавою зустріччю.

Я знаю молодь, яка вміє молитися за себе, за друзів, коханих, батьків, УГКЦ, потребуючих…

Я знаю жертовну молодь, здатну після пішої прощі прибрати територію та ще й при цьому забавлятися, бути волонтерами на всіх прощах і конференціях, таборах і взагалі всіх можливих заходах.

Я знаю патріотичну молодь, яка в пам’ять про загиблих та репресованих земляків-українців цілу добу чуває в камерах колишньої тюрми КДБ.

Я знаю відважну молодь, що в юні роки вже стає прикладом для молодших друзів, провадить дітей під час катехизації, весело забавляється на «Веселих канікулах з Богом», усвідомлюючи, що виховує нове християнське покоління.

Я знаю веселу молодь, яка у вільний час влаштовує собі зустрічі з чайком, прогулянки біля озера, з піснями під гітару, а як добре йде, то з танцюльками етно-танців та бансів.

Я знаю щиру молодь, яка відкрито ділиться своїми болями і проблемами, переживаннями стосовно зустрічей з Богом.

Я знаю креативну молодь, яка за 10 хвилин може придумати сценарій нового фільму з хорошим християнським кінцем або хорошу казочку з весіллям у фіналі.

Я знаю свідому молодь, яка, жертвуючи відпочинком, їде далеко-далеко, щоб своїм прикладом і посмішками засвідчити, що християнином і українцем бути модно, кльово і потрібно.

Я знаю чисту молодь, яка відкрито заявляє, що хоче такою бути, говорячи «Справжня любов чекає».

Я знаю  МОЛОДЬ…

Звісно про все не напишеш, тому запрошую всіх доповнити мій список.

Наталя Чемерис

Джерело: Дивенсвіт