Сьогодні я разом з волонтерами «Центру опіки сиріт» (https://orphancenter.org.ua/uk/) завітала із подарунками до Будинку дитини №1, що знаходиться на вул.Комаринця, для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки. В ньому перебувають дошкільнята. Хочу подякувати о. Роману та о. Тарасу, що допомогти доставити пакунки, то сама би я не подужала. Також подяка Nina Sakhno та Наташа Ерр. Речі віддала одразу сестрі-господині Лілі – на фото є. А іграшки ми вручили діткам. Відверто зізнаюсь, трошки побоювалась того, що побачу. Знаєте, багато чого пишуть мої колеги-журналісти про дитячі будинки та жахіття, які там відбуваються. Отож, з хвилювання в серці переступала поріг дитячої кімнати групи, в якій діткам по 4 рочки. З нами була молода дівчина Софія Ханас вже рік, як опікується сиротами в якості куратора волонтерів. Сьогодні зібралося 8 волонтерів. Раз на тиждень впродовж години-півтори, як розповіла мені Софія, вони граються з дітками маленькими, намагаються старших чомусь навчити, погуляти на свіжому повітрі тощо. Я пішла з кількома волонтерами до старшої групи діток. Побачивши нас, дітки почали стрибати від захоплення та проситися на руки.
Протягом майже півтори години ми займалися творчістю. Поділюся своїми враженнями. Велика ігрова кімната та невеличкий клас із партами розділений перегородкою. Вся група діток гралась в ігровій кімнаті з кількома волонтерами, а до класу вихователька почергово заводила по четверо діток. Зробивши кілька фото, долучаюсь до творчого процесу. Софія запропонувала робити листівки та розмальовки розфарбовувати. Із собою принесла олівці, розмальовки, заготовки для листівок та купу елементів декору. Першою знайомлюсь із чорнявою дівчинкою. Запитуюсь, як звати. Чую у відповідь: Даса! Себто Даша. І показує на пальчиках, що має 4 рочки. Любить малювати, але під словом малювання розуміє просто возити олівчиком по паперу. Даша старанно водила клеєм по вирізаним паперовим деталям та разом оформляли листівки наші. Потім, взявши її малюсіньку ручку в свою, ми почали вчитися малювати сердечко, будинок, зайчика та квіточку. Мені настільки припала до душі дитинка, що ладна забрати її додому…
Наступні листівки пробували створити одразу із двома дітками: Улянкою та Костею. Діти залюбки клеяли все, що тільки потрапляло під руки. В якусь мить я помічаю, що Костя всі кольори називає білими. Отож почали вчити, як називається кожен кольоровий олівчик. Намагалась в ігровій формі, наскільки вистачало моєї фантазії, закріпити науку про кольори. Дві фінальні листівки робили з Анею. Дівчинка так захопилась, що ми миттєво заклеяли всі сторінки листівок.
Вихователька настільки захопливо хвалила діток, що дитячі обличчя розпливалися в посмішках. Потім вирішили влаштувати на стінці виставку листівок, які зробили дітки сьогодні. Заохоченням за гарні листівки стали яблука, які приніс волонтер Назар. Півтори години пробігли миттю. На прощання вихователька перепиталась: А ви прийдете наступного тижня? І подивилась мені в очі…
ВИСНОВКИ: діткам дуже сподобалось клеяти все і всюди…
З повагою, група «ДОПОМОГА СИРОТАМ ЛЬВІВЩИНИ» та організатор Лана Борисова.
За матеріалами: «ДОПОМОГА СИРОТАМ ЛЬВІВЩИНИ»