Про свої враження про пережитий день 18 грудня 2015 року нам написав Святий Миколай.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі мої, любі мої діти!
Серце моє горить великим вогнем любові, душа моя переповняється найглибшими почуттями тепла, в покорі перед Богом мої руки складені з найщирішими словами подяки і хваління Йому. Усмішка не може зникнути з моїх уст, а блиск моїх очей не може приховати того просто неймовірно великого потоку радості і благодаті, котрі сьогодні в черговий раз народжуються і живуть у мені.
Знову серце сповнюється особливою радістю, коли в цей день у кожному храмі чую такі любі для мене слова колядки, котру усі ви добре знаєте з найменших дитячих років. Особливо глибоко проникають у душу перші її слова. У відповідь усім Вам посилаю своє благословення і кажу, що великою любов’ю люблю усіх і кожного без винятку.
Я так чекав цих днів!
Я так чекав і так хотів знову спуститись на землю і завітати у кожну, кожну, кожну велику і маленьку родину, до кожної маленької і дорослої дитини, заглянути у серце кожної, без винятку, людини. Знаю, що багато дітей справді з нетерпінням чекали мого приходу. Хтось, можливо, чекав з більшим бажанням отримати черговий подарунок, хтось з меншим. Інші, найменші, ці наймолодші ангелята, напевно, своїм малечим розумом ще просто не могли усвідомлювати, що це таке довкола них, найкрихітніших на цій землі, відбувається. А інші, може, взагалі і не чекали, що промені цього свято заглянуть через вікно і до них.
Я так чекав цих днів!
Я так чекав цього особливого вечора, тої дивної ночі, коли двері кожного дому стають широко відкритими для мене. Я так хотів знову, нехай не на довгий час, але перебувати так близько біля кожної людини, біля кожної дитини і зазирати у їхні кольорові красиві сни. Хоч я насправді своєю духовною присутністю завжди близько біля кожного з Вас. Але знаєте, я насправді дуже люблю ті миті, коли підходжу до кожного дитячого ліжечка і дивилюсь на кожну дитинку, котра спить глибоким, милим сном. Бо це направду просто особливий для мене момент, коли маю таку нагоду перебувати в одній кімнаті з тою сплячою дитинкою, молитись за неї і класти під її подушку свій подарунок. І в цей особливий час Бог дає мені можливість безпосередньо благословляти Вас своєю рукою і своєю присутністю посилати усім свої опіку, мир і радість.
Своїм привітанням і своїми словами, котрі були сказані на початку, я звертаюсь насправді до кожної, без винятку, людини. Бо сам Господь наш, Ісус Христос, вчить нас і каже: «Будьте як діти!». Особливо ці слова його звернені до тих дітей, котрі вже довгі чи не дуже довгі роки є свідомими у своєму житті. І я зараз промовляю до Вас якраз ось цими Його словами і говорю вам – будьте як діти! Бо усі ми діти Того, Хто нам дає це життя і Хто приносить нам стільки всього доброго і хорошого. Просто люди часом всіх тих благ просто не помічають.
І як приємно, коли вчорашнім вечором і сьогоднішнім днем, ідучи зі своїм привітанням і з нескінченно глибоким мішком своїх дарунків по вулицях міст і сіл, я бачив щирі усміхнені обличчя старших людей, котрі насправді через свої клопоти і турботи часом забувають просто посміхнутись, забувають радіти і бачити ті радості, котрі, знов таки, Бог ще раз і ще раз дає їм у їх житті. Ішов по вулицях і простими помахами своїх рук передавав усім свої вітання. І яке тепло приносили і приносять мені їх здивовані обличчя, легкі посмішки і привітання вже їх рук мені у відповідь. Вірю і знаю, що навіть ця недовга зустріч усіх цих людей зі мною приносить нехай можливо невелику і може просту, але радість, котрою вони потім, без сумніву, діляться зі своїми рідними і близькими: «А знаєш, я вчора бачив Святого Миколая».
Насправді, люди, будьте як діти! Старайтесь і вчіться часом просто по-щирому, без всяких «а що скажуть», переживати моменти свого життя. Переступайте через свій дорослий характер і просто своїми думками, своїми словами, своєю поведінкою частіше повертайтесь у своє дитинство. Можливо, ненадовго, але повертайтесь. І як добре, що через це свято, котре Бог цими днями дарує нам усім – і мені і Вам – ви, дивлячись на усміхнених, щасливих, сповнених захопливими емоціями, діточок, стаєте частиною цього дитячого свята.
Дитяча посмішка і веселе щире дитяче здивування – це, напевно, наймиліше за усе наймиліше у цілому світі. І коли я зустрічав таких радісних діток на вулиці, моє серце наповнялось найбільшими і найдобрішими почуттями, котрі навіть мені, святому, непросто передати і описати найкрасивішими словами. І в той же час ці почуття такі близькі до тих емоції, котрі переживають люди, які отримали дар називатись батьками і всі інші просто добрі чоловіки і жінки, котрі бачать дітей по-справжньому щасливими. Це та радість, котра змушує забувати геть про усе і заставляє знову і знову розуміти те, що результатом клопіткої праці і гарячої молитви на протязі усього довгого року є блискучі від радості і світлі, світліші, ніж сяйво зірок на небі, очі діток. Тут справді складно словами розповісти про те, що відбувається на душі. Але в той же час кожне любляче добре серце так подібно відчуває і переживає такі глибокі почуття.
Я так чекав на ці дні. Я так люблю ці дні. І я щиро дякую Богу за кожну дитину!
І не можу не згадати про листи, котрі просто великими-великими пачками приносили мені мої помічники. Кожен такий лист дитини, котрий я разом з тими ж самими своїми помічниками перечитував не один раз, це своя окрема маленька історія, котра з мрії дивним чином перетворюється в щиру казкову дитячу реальність. І так гарно, коли ви, діти, крім іграшок, солодощів, одягу і всього іншого матеріального просите у мене, а тим самим у Бога, здоров’я для своїх батьків, рідних, братиків, сестричок, просите миру для своєї країни, просите помочі для своїх друзів. Такі листи я особливо люблю читати. І таких листів насправді дуже і дуже багато. Діти, ви усі дуже великі молодці!
Знаєте, хтось колись комусь сказав: «Скільки людей – стільки думок». А той переказав ще комусь. А той ще іншому і так ця фраза вже стала загально відомою усім-усім. А якщо сказати «Скільки людей, стільки і рук». Гм, неа. Так буде неправильно, бо якщо в кожної людини дві руки, то рук насправді вже в два рази більше, ніж самих людей. Добре. Але якщо подібним чином подумати про першу фразу про думки то, насправді, в однієї людини ого як багато тих думок. І навіть буває так, що стосовно однієї ситуації, однієї справи, одного діла може бути кілька ідей у голові. Тому давайте попробуємо зараз не рахувати, а просто подумати про слова «Скільки людей, стільки й рук».
А якщо сказати «Скільки людей, стільки добрих рук». Саме добрих… Напевно, так буде ще правильніше. І просто не хочеться зараз цього дня, в таке гарне свято, котре навіть найдорослішого повертає в його дитинство, думати, що може десь у світі бувають люди, серце котрих нікому не дарує любові.
І я щиро дякую за кожні добрі руки, котрі допомагали мені створити справжнє свято усім діткам, особливо тим, котрі чи не найбільше потребують помочі і уваги. Кожна така радісна, щаслива, усміхнена дитина – це справді чудо. Я щиро дякую своїм помічникам, котрі насправді стільки своєї клопіткої праці і стільки турбот, але в той же час стільки своєї любові вклали, допомагаючи мені розносити дітям подарунки. Мої помічники – це просто неймовірно добрі ангели, котрі і мені, і людям дарують найщиріші емоції, котрі сповнюють серце. І так само я тепер вже разом зі своїми помічниками говоримо своє велике «Дякую!» усім тим добрим людям, котрі так радо відгукнулись на наше прохання допомогти нам і своїми внесками, і пакунками, і добрими руками, допомогли зробити свято усім тим, хто, знов таки, найбільше цього потребує. Дякую усім тим, хто приносив свої подарунки у храм святих апостолів Петра і Павла, пересилали із інших міст Новою поштою та завжди були з нами молитвою. Дякую, що допомогли приготувати ті пакунки, котрі точно будуть і корисними, і поживними, і теплими, і звичайно радісними для кожної дитини, котра їх отримала. Без усіх вас я і мої помічники точно не зміг би справитись. Повірте, що усі Ви записали цю свою добру справу не на простому аркуші папері.
Щиро дякую усім вам!
І ще хочу вам усім сказати: моліться! Моліться завжди! Пам’ятайте, що молитва це дорога до неймовірного світла, великого тепла і просто безмежної нескінченної любові! Щира глибока молитва і добрі справи творять чудеса! Дякуйте в своїх молитвах за кожну, навіть, найдрібнішу річ! Дякуйте за своїх рідних і близьких! Дякуйте за просто добрих людей! Моліться і дякуйте за кожну дитину! Бо, насправді, – діти це наше все!
Дорогі мої! Любі мої! І дорослі, і діти! Знайте, я ніколи, ніколи про Вас не забуваю!
З любов’ю!
Ваш Святий Миколай!