Бо Ти, о Господи, добрий і ласкавий,
і повний милосердя до всіх, що Тебе прикликають.
(Пс. 86:5)
Люди створені для щастя. Воно різне. Треба тільки вміти його бачити не лише у великому, але й у малому. І в цьому нам допоможе Господь. Тож прибігаймо до Нього через молитву.
Проща –– дорога, що веде до Бога. Це жертва, яку людина готова принести Богові в якомусь намiреннi.
Глиняни –– мальовниче містечко відоме здавна. Тут у храмі Успіння Пресвятої Богородиці є образ Розп’яття Ісуса Христа, що самооновився. Сюди їдуть за зціленням, молитвою, душевним спокоєм.
26 вересня відбулась перша піша проща Львів-Глиняни на відпуст з нагоди празника Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Паломництво розпочалось Божественною Літургією в Архикатедральному соборі Святого Юра. Відтак це була і моя перша піша проща. Маршрут пролягав через села Миклашів, Нижня Білка, Сухоріччя та Заставне, де відбувались молитовні зупинки у місцевих храмах. Нас привітно зустрічали. Та найбільше запам’яталась гостинність у с. Заставне. А туди ми “плили”, як сказав отець. Падав сильний дощ, було болото і слизько. Падали. Та вставали і з молитвою на устах йшли далі. І мені довелось “призимлитись”.
Уже зранку накрапав дощ. Та все ж ми вирушили в дорогу. З нами йшов о. Миколай із церкви, що в Глинянах, та сестри із Згромадження Сестер свщмч. Йосафата. Усього було 33 чоловіки. Нас поділили на 5 молитовних груп і роздали стрічки. Ми молились за молодь, важкохворих, невіруючих, душі у Чистилищі, сім’ї. Співали, прославляючи Бога.
Увечері ми прибули до місця призначення і на колінах пішли до Чудотворного образу Розп’яття Христового.
У школі, де можна було залишити речі і переночувати, нас люб’язно прийняли, а в їдальні чекала смачненька вечеря. Потім пішли до невеличкої дерев’яної церковці, де розпочались нічні чування. Відправляли Молебень до Чудотворного образу Розп’яття Христового, вечірню, Акафіст до Страстей Христових, молитви на оздоровлення і благословення.
На вулиці нас чекав гарячий чай і кава, печеня. Ось такий сюрприз підготували мешканці Глинян.
О 20:00 розпочався Хресний хід до храму Св. Миколая. У руках ми тримали червоні лампадки із запаленими свічками. Було дуже гарно. І дощ уже перестав падати. Молились Вервицю за недужих, невіруючих; мир і спокій у сім’ях, родинах, країні; “подяка за усі хрести, які отримуємо…, а найперше за той Хрест, який Він [Ісус] ніс на Голгофу за усіх нас, дарувавши нам спасіння”. А завершився Хресний хід молебнем до Христа Чоловіколюбця у храмі Св. Миколая. Потім у церкві Успіння відслужили Утреню та Божественну Літургію. Під час проповіді отець пригадав головні гріхи та протилежні їм чесноти і наголосив “… є помилковим, коли людина бореться із гріхом…, потрібно здобувати протилежну чесноту (покору); треба тішитись із кожної миті свого життя, і тоді людина ніколи не впаде у гріх”.
О 9:00 знову зібрались багато прочан. Читали Молебень до Чудотворного образу Розп’яття Христового. Об 11:00 розпочалась Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Венедикт (Алексійчук). У проповіді владика розказав про знамення Христа та його непереможну силу проти зла. Наголосив на тому, що знак Хреста потрібно виконувати з великою вірою та вдумливістю адже “…знак Хреста Господнього, якого ми кладемо на собі, показує наскільки ми віримо у це знамення Господнє…”. Церква установила у цей день строгий піст для того, щоб ми відмовились від земної насолоди та попробували усвідомити, яку радість життя дарує нам Бог, та щоб “наситились” Господом.
Нехай же буде дяка Богові,
Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа
(І Кр. 15:57)
Оксана Лозинська