Рука в руці, в руці рука,
По тих руках біжить іскра,
А в тій іскрі одне життя,
В котрому ми – і ти, і я.
І тій іскрі чотири роки.
Вона вже так багато всім дала:
І нам, і дітям радостей потоки,
І посмішок, підтримки, і тепла.
І та іскра нестримано зростає,
Мов водами збирається ріка.
І так по-щирому усіх єднає,
Хто помочі для діток все шука.
Рука в руці, в руці рука…
Тому у ЦОСівській родині
Столи святкові вже накрили,
Бо в наших волонтерів нині
Все збіглось до числа чотири.
Всього лиш рік до трьох додали,
Та ми вже твердо на ногах.
Міцний фундамент всі поклали
Для добрих діл в нових роках.
Початок шляху вірний дали,
Попереду ще довга путь.
І в цій дорозі, що ми взяли,
Нас руки Божі поведуть.
Хтось скаже: «Вже чотири роки!»,
А інший каже: «Лиш чотири».
Та ті чотири перші кроки
Багато доброти зробили.
Чотири пальці ми загнули,
Та поки лиш в одній руці
А в нас тут рук… і більше буде –
Нема початку у кінці.
В руці рука, рука в руці…
Дві пари рук – це вже чотири,
Дві пари ніг – чотири знов,
Дві пари крил – то більше віри,
А дві душі – то вже любов.
Любов, котра звела нас нині –
Доріг не мало вже пройшли,
Й сумній загубленій дитині
Ми руку помочі дали.
В руці рука, рука в руці –
Так творимо ми «Руки допомоги».
Нас всіх сюди з різних кінців
Привело серце, а не ноги.
Один, і два, і три, чотири.
Не будем поки далі рахувать.
На все свій час, в нас будуть сили
Четвірку розмінять на п’ять.
П.С.
Сьогодні нам чотири роки.
Чотири діток має наш отець Тарас…
Отець Роман, скажіть нам – “Доки,
Чекати на четвірочку від вас?!”
Андрій Гринда, волонтер