23 квітня 2014 року, у Шевченківському гаю “Центр Опіки Сиріт” провів “Великодні забави для дітей-сиріт та дітей із сімей зі складними життєвими обставинами.
Для нашого славного міста вже стало традицією радіти Христовим Воскресінням та виходити з посту у Світлий тиждень не лише духовно, взявши участь у святкових богослужіннях, але й веселими народними забавами у Шевченківському гаю. А хто ж найбільше тішиться іграми, як не діточки? Ці дні сповнені для них особливих веселощів та втіхи, батьки приводять дітвору до мальовничого парку, де на них вже чекає багато цікавинок, забав та сюрпризів.
Понад 400 дітей-сиріт та дітей із сімей зі складними життєвими обставинами зі Львова та Львівської області також мали нагоду тішитись Великодніми святкуваннями у Шевченківському гаю, адже “Центр Опіки Сиріт” бажав по-особливому провести це свято разом із ними.
Взявши участь у Божественній Літургії та окрилившись прикладом маленького добра, яке наче іскра запалює серця усіх навколо, з проповіді отця Романа Прокопця, Голови Центру, діточки радісно повибігали на галявину перед церквою Св. Миколая. Там вони разом з волонтерами грали у веселі ігри у великих колах, хлопці та дівчата з “Центру Опіки Сиріт” полонили увагу дітвори новенькими забавами. Увесь Гай наповнився життєрадісним гамором пустотливих дітлахів, з гідною подиву енегргійністю взялися вони до “ремня”, “подоляночки”, “струмочку”, тож не дивно, що на час перекуски усі вже з нетерпінням бігли підкріпитись обідом і набратись нових сил.
А сили ще треба було багато, бо одразу по обіді на малих чекали цікаві майстер-класи. Звичайно, центральною “особою” уроків став символ Воскресіння Ісуса Христа – писанка. Разом з волонтерами діти навчились робити писанки в новомодній техніці “квілінг”, розфарбовувати писанки з фанери, оздоблювати великодні яйця обмотуванням їх кольоровими нитками. Кожен учасник намагався не лише старанно повторити за майстринею всі елементи, але й привнести у свій витвір фантазію та частинку індивідуальності. Після уроку виготовлення пташок із сіна в руках маленьких учасників красувалися надзвичайно милі курчатка на ніжках. А дехто вправлявся у вишивці стрічками чи виготовленні великодніх листівок. Та, напевно, найбільше захоплення у дітей викликали смачні майстер-класи з розмальовування печива та виготовлення букетів з цукерок. Своїми виробами малі ділились з усіма навколо, адже глазур та дитяча фантазія зробили їх неабияк апетитними. А букет з цукерок з рук маленьких учасників майстер-класу став презентом для Владики Венедикта, який завітав на дитяче свято та вділив своє благословення. Ще одним подарунком для Архиєрея була також особлива відзнака волонтера “Центру Опіки Сиріт”, для здобуття якої треба пройти строгий вишкіл, – почесна футболка Центру. Так і розпочалися співи та гаївки, які відображають радість весни та Воскресіння Христового. Всі разом водили хороводи, співали народні пісні. А трохи згодом дітлахи з волонтерами вже знову бавились і танцювали під музику двох львівських гуртів “Con_Trust” та “PROVIDER”, які давали для них святковий концерт.
Повертались дітвора до своїх осель з солодкими та гарними подарунками, залишаючи від себе найпрекрасніші подарунки для, тих, хто проводжав їх – адже у кожної дитини в очах була безмежне та безтурботне щастя, така для них нечаста радість невинного, безхмарного дитинства. Навіть один з найбільших бешкетників з цих двох сотень малих дивовижно змінився – наступного дня він чекав отця Романа, а дочекавшись, пригостив його солодощами і, взявши за руку, заглянув у вічі та сказав: “Дякую!”.
Один день з триста шістдесяти п’яти – це крапля. Але з крапель складається море. Добра справа однієї людини – це крапля. Але добра справа багатьох людей – це життєдайна вода, яка може перетворити на оазис хоч би й одну з пустель зла та несправедливості, які трапляються у нашому світі.
Наталя Ільків, волонтер Центру Опіки Сиріт
