Билинка полюбила сонце. Звісно, на взаємність, вона не повинна була сподіватися: у Сонця ж стільки всього на землі, що де там йому до маленької непримітної Билинки! Та й що це за пара: Билинка і Сонце!
Але Билинка думала інше і щомога тяглася до Сонця. Й так уперто. що виросла у велику, струнку Тополю. І хто пізнав би в ній колишню Билинку!
Ось що робить з нами любов, навіть неподілена!
«365 притч на щодень» – видавництво «Свічадо» 2013 (с)
Джерело: Оранта