Пес і Кінь жили душа в душу. Обидвоє за найменшої нагоди виявляли один одному свою приязнь. Пес приносив коневі найсмачніші кості з тих, які йому вдавалося роздобути, а кінь відкладав для пса найвідбірніший овес. Вони так сильно любили одне одного, що обоє померли з голоду.
Моїм щастям є я — не ти.
І не тому, що ти не хочеш мені його дати.
А тому, що тоді я був би вже не я.
Коли б я мінявся тільки для того,
щоб задовольнити твій егоїзм,
я б не міг бути щасливим.
Коли б ти критикував мене за те,
Що я не думаю твоїми думками
І бачу не так, як ти бачиш –
Я б не міг бути щасливим.
Ти називаєш мене бунтівником.
Але кожного разу,
Як я з тобою не погоджуюся,
Мені не йдеться про те, щоб змінювати тебе.
“Ти мусиш бути тим, ким я є”.
Але я не хочу,
Щоб ти казав мені, ким маю стати.
Ти говорив, що я прозорий
І що про мене дуже легко забути.
То навіщо ти скористався моїм життям,
Аби довести самому собі,
Ким, власне, ти є?
Бруно Ферреро
Фото: клуб Дружба