Учитель та його учні мандрували і в дорозі не могли як слід поїсти. Учитель попросив їх піти знайти їжу. Учні повернулися наприкінці дня. Кожен приніс те, чим погребували інші: фрукти, що от-от мали зіпсутися, черствий хліб, гірке вино. Один з учнів, проте, приніс кошик доспілих яблук.
– Я мусив скоїти щось, аби допомогти учителю і своїм братам, – сказав він, розділивши яблука на всіх.
– Де ти їх дістав? – запитав учитель.
– Я їх украв, – відповів учень. – Люди давали нам тільки зіпсуту їжу, навіть знаючи, що ми проповідуємо Слово Боже.
– Віднеси ці яблука туди, звідки взяв, – сказав учитель. – Кожен, хто краде для мене. краде у мене.
«365 притч на щодень» – видавництво «Свічадо» 2013 (с)
Джерело: Оранта