– Навіщо щодня йдеш до лісу?
– Щоб молитися.
– Але хіба Бог не всюди?
– Звичайно, Бог усюди!
– І Бог той самий у кожному місці?
– Так. Бог у кожному місці той самий.
– То чому ж на молитву свою ти вирушаєш до лісу?
– Бо в лісі я не той самий.
Жанна д’Арк чула голоси, що походили від Всевишнього. Королівський син був невдоволений.
– Ох, ті твої голоси, ті твої голоси, – нарікав. – Чому до мене вони не долинають? Я ж бо король, а не ти.
– Голоси доходять також і до тебе, королівський сину, – відповіла Жанна, – але ти їх не слухаєш. Не сідаєш увечері в полі, щоб їх почути. Коли чуєш передзвін храмових дзвонів, хрестишся й для тебе все на цьому закінчується, але якщо б ти просив з глибини серця і якщо б слухав відлуння дзвону в повітрі й тоді, коли він уже перестав лунати, ти також чув би голоси, як і я їх чую.
Бруно Ферреро
Фото: FayniPhoto