Рано-вранці першого дня нового навчального року маленький школярик з мамою за руку радісно чимчикував до школи.
Сонце щойно зійшло і світило в спину. Хлопчик зачаровано дивився на свою довжелезну тінь – він почував себе тридцятиметровим велетнем.
Мама раптом зупинилася.
Вона поглянула синові просто у вічі й промовила:
“Сину, не задивляйся на свою тінь на світанку – подивися на неї у полудень”.
Один вовк, побачивши зранку свою тінь, сказав: “Сьогодні на обід я з’їм верблюда”. Потім пiв дня він гонив у пошуках того верблюда. Коли ополудні знову подивився на свою тінь, то промовив: “Мабуть, я вдовольнюся і мишкою”. (Халіл Жібран)
Оцінюй себе в яскравому світлі полудня.
Бруно Ферреро
Фото: Rjvtynfhs