Величенька зграйка сріблястих Куріпок поселилась на узліссі. Один мисливець помітив їх і поставив сіть.
Потрапивши у неї, Куріпки вже не могли вибратись.
Одна стара мудра Куріпка зібрала приятельок, яким пощастило уникнути сіті, і взялася повчати їх, як уберегтися від погибелі.
«Мої сестри, – сказала, – вважайте! Ви бачили, як падає мисливська сіть на галявину. Якщо, на нещастя, опинитеся в ній, маєте просунути голівку у вічко сіті і щосили махати крильми. Так зможете підняти сіть у повітря і скинути її на найближче дерево».
Наступного дня багато Куріпок потрапило у сіть мисливця. Згадали пораду старенької приятельки, просунули голівки у вічка сіті й почали щодуху махати крильцями. Сіть здійнялась разом із ними над кроною бука.
Там її скинули. Мисливець незабаром знайшов свою сіть.
Через кілька днів Куріпки порпались на галявині у пошуках хробаків і м’яких бруньок. Зненацька накрила їх мисливська сіть.
– Послухайте, сестри, – мовила одна з них, – знаємо, що треба зробити, аби звільнитися. Просуньмо голівки у вічка сіті, а потім за моїм сигналом почнімо махати крилами всі разом. Готові? Раз, два, три…
– Не розумію, чому ти маєш нам наказувати! – Різко обірвала її инша Куріпка. – Я сильніша. Я маю наказувати!
– Що?! – заверещала третя. – Я найстарша!
– Хто ви такі? – буркнула четверта. – Не маю найменшого бажання вас слухати!
– Я досвідченіша, – ствердила перша. – Це я буду наказувати! Увага! За моїм сигналом: раз, два, три!..
– Це я маю подавати сигнали!
– Ні, я! Инакше відчуєте, якого маю гострого дзьоба!
– Спробуй, якщо стане духу, товстухо!
– Прошу, послухайте мене! – благала перша. – Мисливець от-от надійде. На «три» починайте махати крилами: раз, два, три!
Однак Куріпки нічого більше не чули. Аж пір’я летіло – так билися дзьобами, ніжками, голівками, здійнявши галас. Це привернуло увагу мисливця – він радо повкидав Куріпок у мішок, у якому вони й далі билися та ображали одна одну.
Лише згода врятує світ!
Бруно Ферреро
Фото: Вся Україна