В одній єврейській спільноті, яка дуже старанно виконувала всі приписи закону, було оголошено, що в урочисту суботню ніч прийде Месія. Мав розпочати Свою місію саме у їхній спільноті.
Зібралися всі.
Жінки приготували вечерю, дотримуючись учіх традицій і правил, чоловіки довго готували музичний супровід, спів і танці.
Знали, що тієї ночі нарешті прийде Месія. Урочистість розпочалася…
Опівніч: незабаром Його побачать!
Перша година ночі: Його прихід вже наближався.
Друга година: серця билися щораз сильніше.
Третя година: втома почала даватися взнаки.
Четверта година: дехто почав втрачати надію.
П’ята година: всі позіхали й дрімали. Месія не йшов…
У полудень Месія нарешті постукав у двері. Заходячи, лагідно мовив: «Пробачте Мені, але я зустрів заплакану дитину і затримався, щоб її втішити».
Доки є заплакані діти, Месія не прийде.
Бруно Ферреро