В одному рибальському селі, де чоловіки надовго полишали свій дім і виходили на човнах у море, діяв дуже суворий старий закон: зраду каралося смертю. Дружину, яку в час відсутности чоловіка ловили на зраді, скидали з надбережної скелі у море, зв’язавши руки й ноги.
Сталося так, що молода жінка з того села зрадила чоловіка, який рибалив далеко в морі.
Люди з того села, обурені невірністю жінки, постановили вдатися до цього суворого закону. Даремно бідна жінка благала змилосердитися.
Її зв’язали і скинули зі скелі.
Та жінка не встигла впасти у море, бо з-за скелі несподівано з’явилася велика міцна рибальська сіть – і перехопила її.
Чоловік з’явився, аби її врятувати.
Подружня пара врочисто святкувала тридцятиліття одруження.
Хтось, як це водиться, спитав дружину: “У чому полягає твоя таємниця?”
Вона ж відповіла з усміхом: “У день шлюбу я постановила скласти список десяти вад свого чоловіка, які могла би йому вибачити.
Вирішила, що з отими десятьма зможу жити далі”.
Коли її спитали, які ж то вади опинилися у тому списку, жінка відказала: “А я так його і не уклала, тому кожного разу, коли мій чоловік робить щось, що справді мене сердить, кажу собі: “На щастя, це один із пунктів того списку!”
Бруно Ферреро
Джерело: HramLviv