Надумав молодий хлібороб женитися і вирушив з приятелями на свято щоб вибрати собі наречену. Такі красуні пішли в танок, що у парубків очі забігали: одна краща за іншу. Ступають наче пави, плечима поводжують, красуються. І тільки одна сидить скромно збоку, схиливши голову і опустивши очі.– Он моя суджена, – показав на неї хлібороб.
Здивувалися його приятелі з такого дивного вибору, а парубок пояснив.
– Я ж хлібороб і звик судити з пшеничних колосків. Коли вони стоять гордо випростувавшись, то переважно, майже не мають зерна. А колос повний хліба завжди схиляється донизу, так що подеколи його відразу і не помітиш. Так само і наречена.
«365 притч на щодень» – видавництво «Свічадо» 2013 (с)
Джерело: Оранта