Один парафіянин, який раніше щонеділі брав участь у літургії перестав ходити до церкви. Минав час, чоловік не з’являвся в церкві і священик вирішив навідатися до нього. Двері в його будинок були відчинені і священик зайшов до оселі. Колишній парафіянин сидів сам однісінький перед каміном, побачивши священика, він кивнув йому головою, привітавшись і жестом запросив сісти.
Зручно примостившись священик розглядав полум’я, що гарно вигравало в каміні, чоловіки мовчали. За кілька хвилин священик зненацька підвівся, взяв щипці, схопив ними палахкотливу головешку і відклав її у бік далеко від вогню, опісля сів знову. Мовчанка тривала. Самотня головешка перестала палати і тільки ледве червоніла, а згодом зовсім охолола і почорніла. Cвященик знову встав взяв щипці і поклав охололу головешку назад у вогнище за мить вона запалала так само як і решта. Відклавши щипці, священик мовчки попрямував до виходу і коли дійшов до порогу почув:
– Дякую за відвідини і проповідь. Цієї неділі я обов’язково прийду.
«365 притч на щодень» – видавництво «Свічадо» 2013 (с)
Фото: LA Virgen