Одного дня великий Учитель зібрав усіх учнів, аби вибрати собі помічника.
– Покажу вам проблему, – сказав Учитель. – Той, хто її розв’яже, стане моєю правою рукою.
Сказавши це, він поставив столик посеред зали, а на ньому цінний порцеляновий горщик для квітів, оздоблений ніжними золотими трояндами.
– Ось проблема. Розв’яжіть її!
Заклопотані учні замислилися над “проблемою”. Це був чудовий порцеляновий горщик – вони захоплювалися його незвичним орнаментом, вишуканими трояндами.
– Чим він є? У чому полягає його загадка? Що потрібно зробити? – питали самі себе.
Час минав. Окрім споглядання “проблеми”, ніхто не наважувався щось зробити.
У якийсь момент один з учнів підвівся, глянув на Учителя і на колег, а потім рішучим кроком підійшов до горщика і зіштовхнув його на землю, розбивши на друзки.
– Нарешті хтось зробив це! – вигукнув великий Учитель. – Я вже було засумнівався у тому, що чогось вас навчив за всі оті роки.
Потім звернувся до хлопця:
– Ти будеш моїм помічником!
Коли хлопець повертався на своє місце, Учитель пояснив:
– Я висловився чітко: сказав, що це “проблема”. Не важить, яка вона може бути гарна чи захоплива – проблему належить усунути!
Існує лише один спосіб розв’язати проблему: треба з нею змірятися.
Бруно Ферреро
Фото: Фарфорушка