Жив якось король, який все життя згаяв, ведучи війни й примножуючи землі свого королівства. У шістдесят років зрозумів, що не багато за той час дізнався про сенс людського життя.
Скликав усіх своїх міністрів і радників, і розпорядився: “Візьміть усі гроші з моїх скарбниць, ідіть на чотири сторони світу й шукайте книг мудрості. Я хочу врешті пізнати справжню мудрість життя”.
Радники забрали мішки із грішми і рушили у всі сторони світу. Повернулись через сім років, у супроводі сорока верблюдів навантажених книгами – великими й малими. Ціла гора мудрих книжок. Побачивши їх, король вигукнув: “Мені шістдесят сім років! Ніколи не матиму часу, щоб прочитати це все. Викладіть мені скорочено їхній зміст!”
Скликали найкращих літераторів світу, вони взялись до праці й через сім років змогли описати найголовніше з усього цього скарбу мудрості. Але навіть зі стисло викладеним змістом, усе ще можна було навантажити сім верблюдів.
– Мені минуло сімдесят чотири роки. – мовив король. – Не маю часу, щоб прочитати це все. Викладіть зміст іще коротше!
Довелося скорочувати скорочене. Коли проминуло наступних сім років, мудреці навантажили свою працю на одного верблюда.
– Мені за вісімдесят, – мовив король, – щоразу слабшаю. Очі мої надто втомлені. Ніколи не зміг би прочитати всіх цих книг. Скорочуйте далі! І знову наступні сім років мудреці працювали день і ніч. У результаті з’явилась книга, що увібрала всю мудрість землі.
У цю хвилину прибув до мудреців гонець: “Швидко несіть королю книгу. Він помирає”.
Королю було вже вісімдесят вісім років, і він помирав на своєму ложі. Найбільший із мудреців наблизився до обличчя короля, що прошепотів йому на вухо:
– Прошу, охопи однією фразою усе знання, усю мудрість світу…
– Слухайте пане: “Живи кожною миттю життя”.
Більшості із нас не доведеться пережити в житті, щось надто велике. Не багато людей стають мільйонерами, одиниці – стають призерами фестивалю в Сан-Ремо, обираються президентами, отримують Нобелівські премії.
Але всі можемо переживати маленькі радощі життя: ласкавий дотик долоні, поцілунок у щічку, повний місяць, чудо палахкотливого вогню, захід сонця.
Втішайтеся малими радощами життя. Кожен може мати їх вдосталь.
Бруно Ферреро
Фото: Web Medicina