Троє учнів одного учителя, які присвятили багато часу навчанню і медитаціям, вирішили помандрувати у світ.
Через десять років вернулися, щоб відвідати свого учителя.
Старий монах уже не вставав з ліжка. Він запросив їх сісти і розповісти про своє життя.
– Я, – почав перший гордовито, – написав три книжки і допоміг продати мільйон копій.
– Це означає, що ти наповнив світ словами, – відказав учитель.
– А я, – радісно промовив другий, – виголосив тисячі проповідей у різних місцях.
– Це означає, що ти наповнив світ словами, – відказав учитель.
Тоді заговорив третій:
– Я лише привіз тобі цю подушку, щоб ти клав на неї свої зболені ноги.
– Тільки ти, – прорік учитель, – знайшов Бога.
Один славний не весь світ святий аскет жив у самітній печері. Цілий день він медитував, а його думки постійно і завжди були звернені до Бога.
Але одного дня коли він поринув у роздуми, з нірки вибігла мишка і почала обгризати його сандалі. Пустельник, сердитий, розплющив очі.
«Чому ти заважаєш мені медитувати?»
«Бо я голодна», – жалібно промовила мишка.
«Тікай звідси, паскуднице, – гримнув на неї аскет, – як ти смієш перешкоджати мені саме тоді, коли я розмовляю з Богом?»
«Цікаво, як тобі вдається з Ним порозумітися, – запитала мишка, – коли ти не можеш поговорити навіть зі мною, маленькою мишкою?»
Бруно Ферреро
Фото: ТСН