Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, тому що шив він гарно і сумлінно. Однак, вона вважала, що його сукні надто дорогі, а тому зайшовши в майстерню перед усім вирішила домовитися про ціну.
– Ви дуже дорого берете за свої сукні, – оголосила вона.
– Хіба? Я так зовсім не вважаю, – заперечив кравець.
– Ще й як дорого! Зважте самі, на пошиття сукні для мене знадобиться не більше 2-х метрів тканини. Так?
– Так, – згодився той.
– Так от, якщо до вартости матерії додати вартість ниток, голок і навіть ножиць, якими буде викроїно ту сукню, то все одно вийде щонайменше вдвоє дешевше. Тому і платити вам я повинна вдвоє менше.
Кравець помовчав хвилину і відповів:
– Ну, що ж, панянко, ви мене майже переконали настільки, що я готовий взяти з вас половину первісної вартости, якщо ви наполягаєте.
– Звісно, наполягаю, – зраділа дівчина.
– Домовилися, зараз я візьму з вас мірку і за тиждень посланець доставить замовлення просто вам додому.
Цілий тиждень дівчина нахвалювалась перед подругами, як дешево вона дістане сукню від відомого кравця. Ті не вірили і захотіли особисто перевірити, що їх не дурять. У призначену годину, всі зібралися біля її оселі. Прийшов посланець з коробкою. Дівчина урочисто скинула накривку і витягла з відти… два метри тканини, пару мотків ниток, голки і ножиці. Розгнівавшись, вона кинулася до кравця.
– Як ви сміли обдурити мене, – викрикнула вона, переступивши через поріг.
– Я і не думав дурити вас, – похитав головою кравець, – я вклав у коробку все, що ви назвали. Якщо ж вам чогось бракує, то, можливо, це сталося тому, що ви забули за це заплати.
«Робітник вартий отримання свого» (Мт. 10.10)
«365 притч на щодень» – видавництво «Свічадо» 2013 (с)
Джерело: Оранта