В одному полінезійському селі жило двоє чоловіків, що були запеклими ворогами.Сварки між ними вибухали з будь-якого приводу. Їхнє життя стало нестерпним. І не тільки їхнє, але й цілого села.
Якось старійшини покликали одного з них і сказали: “Єдине, що може допомогти тобі припинити робити те, що ти робиш, – це зустріч з Богом”.
“Добре, але де я можу Його зустріти?”
“Нема нічого простішого. Досить лише вилізти на високу гору, і звідти вже Його побачиш”.
Чоловік не гаючись вирушив на зустріч з Богом.
По кількох днях утомливої дороги він урешті досяг вершини гори. Бог уже чекав на нього. Як не придивлявся чоловік, як не мружив очі – не було жодного сумніву: Бог мав лице його в’їдливого сусіда.
Ніхто не знає, що сказав Бог цьому чоловікові, але, повернувшись до рідного села, той був уже зовсім іншою людиною.
Хоч став він дуже лагідним і миролюбним, однак сусід, на жаль, і далі постійно шукав нових зачіпок для сварок.
Тоді старійшини знову зійшлися і вирішили: “Нема іншого виходу – другий теж мусить піти на зустріч з Богом”.
Якось вдалося їм переконати і цього чоловіка. Всупереч своєму бажанню виліз і він на високу гору і теж зустрів Бога, котрий… мав сусідове обличчя.
Від того дня все змінилося. У селі запанував мир.
“Не робіть собі фальшивих божків!” – безнастанно повторює нам Біблія. Про це говорять Десять заповідей, які Бог дав на горі Синай. Юдеї не дозволяють зображати Бога у жодний спосіб. Для них це було б ідолопоклонством.
Отож: “Якщо хочеш побачити Бога – поглянь на свого ближнього”.
Бруно Ферреро
Фото: Як просто