Колись давно в старезному густому лісі жила ексцентрична родина хижих м’ясоїдних дерев, які з часом, а передусім через постійні ремствування, які добрий Вітер приносив їм з усіх сторін, зрозуміли своє дивацтво.
Чутливі на критику, ці дерева поволі почали відчувати огиду до м’яса, потім перестали його їсти, і врешті стали відчувати таку нудоту, що не хотіли й дивитися на нього.
Вони вирішили стати вегетаріанцями.
З того дня почали поїдати один одного і живуть собі спокійно, бо всі навколо задоволені їхнім способом життя.
“Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливості… Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня”
(Мт. 23, 25-28).
Хто хоче за всяку ціну зберегти своє лице, той убиває з правдою всяку можливість внутрішнього примирення зі собою.
Бруно Ферреро
Фото: lenagold