Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

«Віра без діл мертва»

XX-та ювілейна молодіжна піша проща Львів-Унів стала для мене теж ювілейною – 5-ою за рахунком. Зібравшись із силами, відклавши всі буденні справи, я відважилась після 2-річної перерви знов узяти рюкзак на плечі. Проща – це особлива мандрівка. Для когось це можливість подякувати Богу, для ще когось – попросити пробачення за свої гріхи чи попрохати допомоги у Пресвятої Богородиці. Церква МихайлаДля мене проща – це час застановитись над своїм життям, прислухатись до свого серця, на що так бракує часу у суєті повсякденних турбот. Крок за кроком, долаючи шлях у молитві, у піснях, у щирому спілкуванні по-новому відкриваєш себе. Отримуєш надзвичайну насолоду від прохолодної криничної води, від смачнючих канапок, пампушків, від щирості селян, які гостинно зустрічають прочан. А які краєвиди милують око! А медові аромати квітучих акацій, польових квітів доповнюють картину просто неймовірного умиротворення… І ось коли на горизонті з’являється Унівська лавра серце починає просто тріпотіти в грудях! Ти зумів дійти! Втома зникає, а очі наповнюються слізьми… Хвалебні богородичні пісні лунають в унісон із биттям тисячі прочанських сердець…! А коли вдарили монастирські дзвони, коли почулося Агне Партене, сльози невимовної радості, вдячності линули ріками… Дорога до УневаЗустрічаючі плескають в долоні, осипають пелюстками квітів, усміхаються, фотографують, і ти відчуваєш просто неймовірні, всепоглинаючі, відчуття, які не описати словами… Подячний молебень, сповідь, нічні чування, похід на Чернечу гору… Світанок… Божественна Літургія… Унів –чудотворне, зцілююче серця місце…! Оту всю красу, любов і тепло ти привозиш додому, щедро ділишся ними та враженнями з рідними, близькими, друзями, колегами… І вкотре мрієш здійснити наступну пішу прощу до Унева. Уже скоро. В серпні.

Олеся, Волонтер ЦОС

Унівська Богородиця

Проща – це дорога до Бога. Дорога, часом така нелегка, часом з камінцями і ямками, часом щедро полита дощиком, часом така довга, що здається їй кінця немає (у 1-ий день ми подолали близько 40-ка км, а у 2-ий – 20 км), а часом із зелененькою травичкою, по якій так приємно йти босоніж, і з теплим сонячним промінням.

В цій дорозі – ти ніби серед незнайомих тобі досі 800 людей, але за якихось 5 хв. ходьби розумієш, що усі вони близькі тобі духом, в будь-яку хвилину готові простягнути руку допомоги, допомогти нести тяжкий портфель, поділитись чимось смачненьким і навіть позичити свої капці в нестерпну спеку чи теплу курточку, коли накрапає дощик і дує вітерець. І все тому, що в усіх цих людей спільна мета – прийти до Бога, поклонитися Йому і нашій заступнДорога до Уневаиці і ходотаїці Пресвятій Діві Марії.

Серед цих людей знайшлося, нехай і небагато, але маленька частинка волонтерів «Руки допомоги», які так багато говорили, співали і молились, що їх важко було не побачити:) Багато людей знайомились з нами, розпитували про нашу організацію, частина планує до нас приєднатись. Адже ми завжди раді, коли наші лави волонтерів поповнюються (нам можна зателефонувати – 096749780, написати – vk.com/orphancenter або прийти в гості, наші зустрічі відбуваються щопонеділка і щочетверга о 19:00 за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 15 – СЗШ № 62). Адже знаю, що я і багато наших волонтерів приєдналась до Центру Опіки Сиріт після серпневої прощі до Унева.

Хрест з квітамиЯ дякую Богові за людей, які долучились до організації цієї прощі, які допомагали тим, у яких сила йти далі зменшувалась, чи то посмішкою, чи джерельною водою, чи ліками. Вдячна за тих, які годували нас, які прийняли до свого дому. За священиків і братів-семінаристів, які цілу дорогу йшли поряд з нами, сповідали, розмовляли, за їх повчальні науки, які торкаються самої душі. І за можливість бути в дорозі до Унева і в цьому прекрасному місці, в якому так легко молитись, так приємно перебувати, що з нетерпінням очікуєш наступної прощі:)

Фото – Галина Михайляк

Галина, Волонтер ЦОС

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


9 − = нуль

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>