Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

Дюна і хмаринка (13 квітня)

Молодесенька хмаринка – а відомо, що життя хмарин коротке і неспокійнехмарка, - вперше пропливала небом з іншими хмарами, чорними, великими, чудернацьких форм.
Коли вони досягли великої пустелі Сахари, інші, вже досвідчені хмари, напучували її:
- Лети, лети! Якщо затримаєшся тут, то загинеш!
Але молода хмаринка, як і всі у її віці, була дуже цікавою і відпливла в кінець хмариного табунця, подібного на розпорошену отару овець.
- Що ти робиш? Рухайся з нами! – завив вітер.
Але мала хмаринка побачила дюни з золотого піску, і це її причарувало. Вона повільно опустилася. Одна дюна посміхнулася їй.
- Привіт! – сказала чемно.
Була то дуже гарна маленька дюна, щойно створена вітром, гладив її блискуче волосся.
- Привіт! Я – Оля, – відрекомендувалася хмаринка.
- Я – Галя, – відповіла дюна.
- Як поживаєш там, на землі?
- Та так… сонце й вітер. Трохи жарко, але даємо собі раду. А ти?
- Сонце і вітер… довгі перегони по небу.
- Моє життя дуже коротке. Коли налетить сильний вітер, напевне зникну, – сказала сумно дюна.
- Прикро, правда? – спитала хмаринка.
- Трохи. Мені здається, що я ні до чого непридатна.
- Я також невдовзі випаду дощем на землю. Така моя доля.
Дюна замовкла на мить, а потім сказала:
- А знаєш, ми дощ називаємо раєм!
- Справді? Я й не знала, що я така важлива! – засміялася хмаринка.
- Я чула від старших дюн, що дощ дуже гарний. Ми тоді вкриваємось чудовими рослинами, які звуться травами, квітами…
- Так, правда. Я їх бачила, – відповіла хмаринка.
- Але я, напевно, їх ніколи не побачу, – сумно зітхнула дюна.
Хмаринка задумалась на хвилину, а потім сказала:
- Я могла б упасти на тебе дощем…
- Але тоді ти помреш.
- А ти зацвітеш, – зашуміла хмаринка блискучим прозорим дощем.
Наступного дня маленька дюна була вкрита квітами.

В одній гарній молитві, яку я знаю, є такі слова: “Господи, зроби з мене лампу… Спалю себе самого, але дам світло іншим”.

Бруно Ферреро

Фото: swrailway

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


сім + 5 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>