Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

Категорія: Наші новини

Мрійники

З 31 травня по 14 липня у м.Новояворівськ проходитимуть літні християнські дитячі табори, під захоплюючим гаслом-назвою “Мрійники”. Програма їх надзвичайно насичена, діти зануряться в атмосферу Київської Русі, навчаться любити історію, матимуть нагоду в ігровій формі розвиватись духовно, проявляти свої творчі здібності, навчатися майструвати та творити дива власними руками.

До роботи табору вкладуть і свій невеликий внесок волонтери Центру Опіки Сиріт, взявши участь у програмі 8-9 червня. В ці дні заплановано проведення тренінгів, яких волонтери попередньо навчились на Тренерській майстерні в рамках Академії лідерства на базі Інституту лідерства та управління УКУ. Волонтери також проведуть навчання “квілінг” та “вироби з бісеру”.

Медіа-Центр ЦОС

Джерело: ДивенСвіт

Ми вже великі

Сьогодні релігійна місія “Центр Опіки Сиріт” відзначає 4-ту річницю з дня створення організації!!! Волонтерський рух “Руки допомоги” щиро вітають двох капеланів о. Романа Прокопця та о. Юрія Остапюка. Через їхню любов до дітей, відданість своїй роботі, не покладання рук, ЦОС розквітає, процвітає і долає нові вершини. Бажаємо Вам міцного здоров’я, плідної праці, все нових і нових ідей, нових творчих звершень. Пам’ятайте, “Руки допомоги” завжди з Вами. Кожний з нас радий Вам допомогти і втілити всі Ваші задуми. Ми Вас дуже любимо!!!

Медіа-Центр ЦОС

Фото: Gtaworld

«Твори добро»

З 3 по 7 червня 2013 року адміністрація Винниківської школи-інтернату організовують міжнародний проект «Твори добро», який вперше проводиться в Україні на базі цієї школи. В рамках проекту діти будуть знайомитись з культурами країн, відбудуться екскурсії та майстер-класи, також допомагатимуть одиноким людям міста Винники, допомагатимуть в озелененні школи-інтернату та ремонті класних кімнат. До цього проекту активно долучаються волонтерський рух «Руки допомоги» ЦОС а саме: провадитимуть інтерактивний вечір між дітьми 4-х країн ( Польща, Словаччина, Нідерланди Україна); екскурсія по Львову та по святих місцях; долучаться до проведення майстер-класів.

Медіа-Центр ЦОС

Віра – промінь любові. Довіра – відблиск надії

Хто вірує, той живе живе життям вічним (Йо. 6, 47).

Як ви прийняли Господа, так у Ньому перебувайте,

зміцнені в тій вірі, якої навчились,

зростаючи в ній з подякою (Кол. 2, 6 – 7)

Кожному Бог дав свою долю, дав змогу вибирати дорогу, якою підемо. Ми ж обираємо стежини, які ведуть до Бога. А за допомогою, “розрадою”, потіхою ми прибігаємо до  Богородиці. І Матір Божа чує кожного, особливо у тих місцях, які знані чудами. Одне з таких – Унів, де у Святоуспенській Лаврі зберігається чудотворний образ Богоматері.

Тож Центр Опіки Сиріт та БО “Фонд “Разом для молоді” 30 травня організували прощу для дітей з інтернатів міста Львова та Львівської області до Святоуспенської Унівської Лаври. Тему обрали не випадково, адже цей рік проголошений Роком Віри.

У четвер зранку від храму Петра і Павла вирушили 4 великі автобуси із маленькими прочанами, їх батьками, родичами, вихователями, волонтерами до місця призначення. Були діти з різних куточків Львівщини, а саме із Червонограду , НРЦ “Мрія”, шкіл-інтернатів №2  та Винник, дитячий хор “Ангелята” й вівтарна дружина церкви Петра і Павла. Біля Унівського монастиря долучились діти із Золочева та Сасова.

О 12.00 розпочалась Божественна Літургія у Святоуспенській Лаврі. Зібрались 209 дітей із супроводом та багато запрошених. Під час проповіді, яку виголосив о. Роман Прокопець, нас закликали відкрити своє серце, вуха, свій розум, щоб пізнати, що таке віра, довіра, наскільки вони потрібні нам і як ними користуватись.

Отець звернув увагу на три моменти:

І.  Основою нашої віри має бути Христос, Хто покликав нас до життя. Він сильно любить нас, віддавши своє життя за кожного із нас.

ІІ. Від кого до нас віра прийшла, від кого передана – рідні, батьки, вихователі, аніматори… Ми покликані ділитись нашою вірою.

ІІІ. Молитва – основа життя. І починається наш день із неї. Адже добра, щира, наполеглива молитва робить чудеса.

Потім за програмою була екскурсія Унівським монастирем. Екскурсоводом був бр. Юліан Монастирський. Так мандруючи територією, потрапили на галявину, де стояли кілька великих палаток. Там нас чекав смачненький обід. Такий сюрприз підготували військові та студенти кулінарного училища.

Далі – гра. Спочатку “організаторами” були діти. Потім їх поділили на 5 команд, дали вказівку-карту баз і всі розбіглись по місцям призначення. Так розпочалась велика гра, метою якої було навчитись довіряти собі та ближнім. Було цікаво і весело.

Приблизно о 16.00 ми знову зібрались разом біля входу у монастир. Тут отці наголосили, наскільки важливою є довіряти, адже “якщо ми разом – сила, по-одному – програємо”. Насправді ми не є самотні, і лише довірившись другу – ти це зрозумієш.

Оксана Лозинська, Волонтер ЦОС

Фото: Іра Киргизбаєва

Фотозвіт можна переглянути в нашому фотоархіві.

Пікнік з Духовним Світом Дитини

6 червня о 12:00 розпочнеться пікнік з Духовним Світом Дитини – це остання зустріч із дітьми перед літом в рамках цього проекту.
Пікнік відбуватиметься на території монастиря оо. Редемптористів (Голоско).

ДСД

У програмі:
  1. Св. Літургія у монастирській каплиці,
  2. Смачна перекуска,
  3. Ігри та забави.

Медіа-Центр ЦОС

Віра – промінь любові. Довіра – відблиск надії

«Те, що ми робимо, – менше від краплини в океані.

Та без цієї краплини океанові чогось не вистачало б»

(Мати Тереза)

У рамках святкування всесвітнього дня дитини Центр Опіки Сиріт та БО “Фонд “Разом для молоді” організовують прощу для дітей з інтернатів м. Львова та Львівської області до Святоуспенської Унівської Лаври.Унівська Богородиця

Дата проведення: 30 травня 2013.

Тема: Віра – промінь любові. Довіра – відблиск надії.

Мета: Навчити дітей довіряти Богові у складних життєвих ситуаціях, щоб прожити життя відповідально.

Програма:
9.00 – виїзд зі Львова ( ц. Апп Петра Павла);
11.00 – літургія (храм бл. Климентія та Леонтія, Унів);
12.00 – екскурсія у Лаврі оо. Студитів;
13.00 – обід;
13.40 – розкриття теми “віра очима дітей”;
14.15 – практичне завдання: гра по території Унева, завдання гри базуються на вірі-довірі;
15.30 – завершення гри, підсумки;
16.00 – виїзд додому.

Медіа-Центр, ЦОС

Фото: Галина Михайляк

«Стрілки-Діл: Шляхом Героїв!»

24 травня погода не віщувала погожого дня. Цілий день лив дощ. Але прочани з вірою в серці і добрими наміренями все ж відправились в дорогу і розпочали еко-патріотичну прощу. Електричка Львів-Сянки рушила з платформи, із молитвою в серцях і на вустах прочани відправились в с. Стрілки Старосамбірського району.

С. Стрілки нас привітно зустріло. В школі-інтернаті, де ми планували залишитись на ночівлю нас вітав завгосп, який люблязно нас прийняв. Після розселення ми дружньо пішли в капличку, де відбувся Молебень до Пресвятої Богородиці. Як тільки ми освоїлись розпочалося знайомство. Серед прочан були і волонтери “Центр Опіки Сиріт”. Кожен розказував чим займається, чим цікавиться, може хто в якій спільноті. Усі ділилися своїми переживаннями, цікавими історіями з життя. За приємною бесідою і теплим чаєм ми не помітили, як промайнув час і що пора вже вкладатись спати, бо наступний день потребуватиме багато сил.

Суботній ранок втішив нас світлим небом. Прокинувшись, ми усі дружньо почимчикували на Божествену літургію у дерев’яну церковцю св. Євстахія (ХVIIIст.). На небі появлялось сонечко, воно ніби пестило нас своїми промінчиками. З піднесеним настроєм і миром в душі ми зайшли в храм, атмосфера і спокій які в ньому панували, одразу ж полонили нас. Літургію провів о. Володимир, а місію хору взяли на себе семінаристи, які брали участь в прощі. Отець дав дуже цікаву науку: “Щоби Бог почав діяти в нашому житті, для того потрібно поступово прийти. Говорить Апостол Павло: “Дитину спочатку годують молоком, а як поступово підростає, дають їй тверджу їжу.” Отже тільки тоді коли ми навчимося перетравити те, що Бог нам дасть, що хоче нам дати, тоді ми здатні воювати з дияволом”. Опісля цього була панахида за загиблими Героями та всіма невинно убієнними жертвами військових конфліктів, тоталітарних режимів.

Наступним пунктом нашої прощі був музей визвольних змагань (ОУН-УПА), що у Стрілківській школі-інтернат. Цікаву екскурсію провів нам вчитель історії Антон Миколайович. Його розповіді вернули нас в далекі часи. Він розповідав про відданість і мужність наших героїв. Після чого ми вшанували пам’ять запаленням лампадок жовтого і синього забарвлення на місці поховання вояків і всі прочани разом помолилися.

Зібравши всі свої речі ми відправились до с. Недільня, де ми піднімались на гору Діл. На горі ми трішки перепочили, приготували смачну кашу на вогні. І не забули ми про те, що проща в нас “еко”, тому поки дівчата готували обід, хлопці дружньо взявши кульки і поприбирали територію. І тут хочеться замислитись над питанням: Чому ми всі так неохайно ставимось до навколишнього середовища, чому викидаємо весь непотріб куди попало? В першу чергу ми ж себе забруднюємо цими діями…

Під час обіду брати-семінаристи представили декілька доповідей. Опісля ми на місці захоронення вояків УПА мали спільну молитву на вервечці у таких наміреннях:

1) за збереження і відновлення навколишнього природнього середовища в Україні та світі;
2) за єдність українського народу та його щасливе майбутнє;
3) за мир, добро, спокій, злагоду і любов в українських родинах (сім´ях), християнських й інших об’єднаннях, монаших та семінарійних спільнотах, народі і світі у цілому;
4) за загиблих Героїв (українських січових стрільців, вояків УГА, УНС, ОУН-УПА, учасників бою під Крутами) та інших славних Синів і Дочок (борців за волю й незалежність..) України, а також за усіх учасників військових конфліктів…;
5) за дар і ласку ВІРИ, ЛЮБОВИ та взаємного прощення…
6) за добре виховання українських діточок і молоді (в дусі християнської віри, моралі, екологічної культури та патріотизму);
7) за ревні покликання до богопосвяченого та священичого станів в українському народі;
8) за добрих і чесних провідників та пастирів в нашому народі;
9) ………….. (особисте)

Після чого ми всі взялись за руки і заспівали гімн України “Ще не вмерла України”. По закінченню цього був піднесений настрій. Хотілось гордитись тим, що нами було зроблено. Не треба забувати про героїв нашої країни, бо вони дали початок їй, а ми маємо гідно продовжити будувати її. Якщо не ми, то ніхто за нас це не зробить.

З гарними емоціями і з приємним переживанням в душі, ми зібрались на Молебень до Пресвятої Богородиці у церкві Вознесіння Господнього (с.Недільна). Опісля ми вирушили додому. Хоча ми були дуже втомлені, але це була приємна втома. Хотілось спати, але коли ми сіли у вагон про сон всі забули, почали ділитись своїми переживаннями, думками про прощу.

Хочемо щиро подякувати бр. Сергію з Львівської Духовної Семінарії Святого Духа за організацію такої чудової прощі, а також всім хто його підтримав. Чекаємо наступної зустрічі.

Якщо хтось бажає приєднатися до наступних прощ звертайтесь сюди: Еко-патріотичні прощі.

Медіа-Центр ЦОС

Фото: Юля Ільчишин

Діти з Милятина відвідали матч “Карпати” – “Металіст”

Як було повідомлено раніше, діти з дитячих-будинків повинні були взяти участь у “зелено-білому” велопробізі напередодні матчу “Карпати” – “Металіст”. Але всі карти спутали синоптики. Дощова погода в останні дні і прогноз на неділю вимусив організаторів відмовитись від проведення акції, щоб не нашкодити здоров’ю дітей.

Шкодуємо, що довірились прогнозам (після обіду була досить хороша погода для проведення акції) і плануємо втілити велопробіг згодом.

Та все ж футбол не оминув найменших глядачів і прихильників команди. Вихованці дитячого будинку “Добре Серце” з с.Новий Милятин, з-за підтримки ФК “Карпати”, мали змогу приїхати до Львова і побачити вживу матч “зелено-білих”. Поруч допомагали підтримувати команду в останньому матчі сезону і волонтери з “Центру опіки сиріт”, які є завзятими прихильниками “Карпат” і неодноразово надавали допомогу в участі дітей з Милятина в різноманітних акціях.

Звичайно не обійшлось без подарунків і приємних сюрпризів. Завдяки допомозі футболістів “Карпат”, малеча отримали сувеніри з атрибутикою “зелено-білих” (до речі не першу в колекцію вихованців). Але справжнім подарунком стали футболки гравців “зелено-білих”, зокрема тих, кого ми вважаємо справжніми “левами” в нашій команді – І.Худобяка, М.Кополовця; а також автора голу – І.Озарківа і молодого кіпера Н.Лазарського.

Справа в тому, що в дитячому будинку функціонує своя футбольна команда, а двоє вихованців, Володимир Ушкало і Михайло Чучман, нещодавно повернулись з Києва, де в складі збірної (складеної з хлопців, що представляють дитячі будинки Львівщини) взяли участь в турнірі з міні-футболу.

Сподіваємось, що “карпатівська” форма надихне юних хлопчаків до нових перемог.

І готуємось до нових акцій. Якщо є можливість допомогти фінансово для втілення кількох акцій для дітей з Милятина влітку (екскурсії до одного з замків, виїзд в міні-табір та інше), звертайтесь за телефоном: (096)418-93-72. Перечислити кошти можна на картку Приватбанку №4149 4377 1466 3554 (Віталій Шніцар – координатор проекту “Допоможи дітям”). Кожні пожертвовані вами 5-20 гривень дадуть змогу зробити декілька благочинних справ. Не будь байдужим!

Джерело: ЗАВЖДИ ВІРНІ

«Віра без діл мертва»

XX-та ювілейна молодіжна піша проща Львів-Унів стала для мене теж ювілейною – 5-ою за рахунком. далі

Прощальна зустріч

Духовне життя є дуже важливим для кожного з нас, а діти особливо потребують цього. Життя без Бога – це не життя. Семінаристи від Львівської Духовної Семінарії Святого Духа проводили катехизацію для дітей з інтернату в Журавно. Діти так полюбили семінаристів, що кожного разу з нетерпіння чекали наступної зустрічі.

Цієї неділі відбулася остання зустріч в цьому навчальному році. Семінаристи вирішили її провести у вигляді пікніка, гаївок. До поїздки приєдналися волонтери “Руки допомоги”. Коли ми зайшли на подвір’я інтернату, нас зустріли щирі посмішки і радісні вигуки, дітвора помчала обніматися. Ця щирість одразу всіх полонила.

Після гучних привітань ми почимчикували на галявину, де і відбувалися наші забави. Для дітей були підготовленні різноманітні гаївки, ігри, банси. Усі мали нагоду гарно відпочити і повеселитися, або ж просто поспілкуватися. Дітлахи не давали спокою ні кому з присутніх. Їм було цікаво щось спільно з нами робити — чи танцювати банси, чи водити гаївки. Їхня відкритість підкорила усіх. Під кінець зустрічі на семінаристів чекав сюрприз. Діти самостійно зробили плакат і картини на склі в знак подяки.

Цей час, який ми провели разом, запам’ятається кожному з нас. Вони не хотіли нас відпускати, а нам не хотілось їх покидати. І на кінець міцні обійми, які показували що ми ще приїдемо.

Чекаємо таборів і нового навчального року, щоб знову зустрітися. А семінаристам хотілось би побажати наснаги і терпіння до вашої праці, бо ви зробили велику роботу.

Фото – Львівська Духовна Семінарія Святого Духа

Медіа-Центр ЦОС