Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

Категорія: Статті

Спільники


Один пустельник зайшов до печери і знайшов там великий скарб – скриню із золотом та    коштовним камінням. Злякавшись, вибіг і закричав:

– Я щойно побачив смерть!

У той час біля печери проходили троє розбійників, які почули це й питають:

– Отче, де та смерть? Покажи і нам її!

Пустельник завів їх до печери і показав скриню. Бандити аж підскочили від радості й кажуть:

– Ти правий. Втікай звідси!

Перш ніж забрати скарб, вони вирішили, що їм треба добре поїсти та випити. Двоє залишилися пильнувати скарб, а третій пішов у місто за харчами та випивкою. Йдучи до міста, він міркував собі: ” У місті спочатку добре наїмся і чогось вип’ю, а потім куплю для них їжу та підсиплю в неї отруту і тоді скарб буде мій!”

Двоє інших міркували подібно: “Ліпше ділити скарб на двох, ніж на трьох. Коли повернеться наш спільник, ми його вб’ємо і скарб буде наш!”

Вбивши третього ті двоє сіли та спожили їжу, яку приготував їхній спільник. З’їли, випили і померли!

Анна Кошіль, Волонтер ЦОС

Прибирання території душі

Уявіть собі, що ви  кожного дня ходите на роботу через парк, і ви звичайно завжди зранку поспішаєте, бо вам  на 08:30 вже треба бути на місці, а ще треба здати речі в гардероб, а ще по дорозі обов’язково забігти в бібліотеку, бо в 18:00, коли ви будете повертатись додому вона вже буде зачинена, а якщо ви не повернете книжку сьогодні, то вас занесуть в чорний список. Ой, а ви ще й не доробили вчорашню роботу, вам би треба було сьогодні взагалі на 8-му прийти, а ще ви обіцяли мамі подзвонити зранку. Ой, ви сьогодні маєте на гулянку ввечері піти, там всі зберуться, а  ще…

Ми щось там говорили про парк. Той парк, який вже починає пахнути весною, де вже підсохли лавочки і Прибирання території душіваші улюблені доріжки. Ви ще колись гуляли отією вузенькою закрученою стежечкою з мамою, а вона завжди так смішно сердилась, що ваші маленькі ніжки завжди тягне на якісь найбільш непрохідні шляхи.

Ой, а перше побачення з тепер вже чоловіком (жінкою), ви собі вибрали своє дерево, і навіть дали йому ім’я!.. Як же ж ви його назвали?…”шва…”-“шим…” чи то не на “ш” воно починалося?..”люл…”-“снуд…”-“..бре…”???????

Ви забулиии…….

А чому забули? Бо знайшлися інші справи, важливіші за якесь там дерево і якісь там стежки. І кожного ранку ви пробігаєте через цей парк, мимоволі вдихнувши його цілюще повітря, не помітивши його краси, не помітивши людей, які в ньому стають радіснішими, не помітивши, що ваша з мамою стежинка вже поросла тереном!

Для мене час посту це час, коли Бог мені каже: «Зупинись», подивись на цей парк, зазирни в свою душу, не спішучи обійди кожен метр цієї місцини, знайди стежки, які поросли тереном і прибери їх, відмовся ти від тої гулянки, візьми дорогу тобі людину, заведи в той парк. Згадай, що ви назвали те дерево «Любов».

Час посту– це шанс віднайти в собі, в тому своєму парку щось нове, хороше, чого я ніколи і не помічала, це шанс побачити там сміття, не пробігти мимо, а зупинитись і прибрати його.

Отже, піст – це генеральне прибирання території нашої душі, після якого там має стати якнайменше сміття, має бути помітнішою краса. А ще повинно з’явитися щось нове, таке гарне і хороше, щоб всі оточуючі захотіли прогулюватися у вашому парку кожного дня.

Іра Дацків, Волонтер ЦОС

СИРОПУСНА НЕДІЛЯ

Єв. – Мт. 17 зач.; 6, 14-21.

14. Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. 15. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. 16. Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони СИРОПУСНА НЕДІЛЯ
виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. 17. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, 18. щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. 19. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. 20. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. 21. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.

Ряд.: Ап. – Рим. 112 зач.; 13, 11-14, 4.

11. Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. 12. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла. 13. Як день, – поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; 14. але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей. 1. Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. 2. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину. 3. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. 4. Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.

СИРОПУСНА НЕДІЛЯСиропусна неділя вводить нас у час Великого посту – особливий період, коли люди замислюються над
своїм життям, над потребою особистого прощення та прощення ближньому. Кожна віруюча людина стає перед вибором і просить, аби Господь простив її провини, таким чином після власних упадків, каємося, і це покаяння піднімає нас та освячує.

Святий Іван Золотоустий твердить: «Щоби бути сином Божим, потрібна не тільки благодать, а й діла. І нас нічого не уподібнює до Бога так, як те, що ми прощаємо злим людям, котрі нас ображають». Святе Письмо показує нам багато прикладів осіб, які низько падали, потім піднімалися й ставали святими (цар Давид, апостол Петро, Марія Магдалина…), а також і таких, що падали й залишалися у такому стані, тому що не бажали підніматися шукаючи оправдання собі у немічній людській природі (апостол Юда, що видав Ісуса на смерть, розбійник, що висів на хресті).

В історії людського роду можна знайти дуже багато людей, котрі довіряли Божому милосердю, а інші легковажили ним. Милосердя Боже показалося відразу після падіння перших людей у гріх: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову» (пop. Бут 3,15). Господь наклав покуту Адамові та Єві за їхній гріх: вигнав з раю, заповів важку працю, народження дітей у болях, смерть людини, але дав можливість вийти з гріха й отримати спасіння. Люди зневажають Бога, а Він прощає й знову одягає своєю ласкою та силою. Господь заявляє у Святому Письмі: “Творю милосердя до тисячного покоління тим, хто любить мене і береже заповіді мої” (Вих 20, 6).

Час Великого посту стараймося розпочати із щирого прощення нашому ближньому, не тримаючи в серці жодної образи на кого-небудь, ані в пам’яті не затримуймо слідів провин, що вчинили нам ближні. Боже милосердя таке велике, що Він прощає не тільки тому, хто сам у нього просить, але також вислуховує нашу молитву, коли підносимо її за інших осіб. У Біблії знаходимо, як Мойсей молиться: «Прости ж гріх люду цього з великого милосердя твого… І сказав Господь: «Прощаю на твоє слово…» (Чис 14,19-20). Святий апостол Павло закликає: «Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив» (Еф 4, 32) та слова нашого Спасителя на хресті «Отче, прости їм, бо не знають що чинять».

Починаймо й ми святий піст з милосердно простягнутими руками до кожного ближнього, а особливо до того, хто нас образив, до кого наше серце відчуває неприхильність, кого ми вважаємо чужим своїй особі. Цьому нам допоможе текст молитви всепрощення у сиропусну неділю:

Чин всепрощення у Сиропусну неділю

Священик після Літургії або вечірні у Сиропусну неділю стає на амвоні лицем до вірних і мовить:

Священик: Пригадаймо собі, брати і сестри, всіх тих, які нас образили, скривдили, або провинились супроти нас.

Люди: Зі щирого серця прощаємо всім тим, які нас образили, скривдили, або провинилися супроти нас.

Священик: Пригадаймо собі, брати і сестри, всіх тих, яких ми свідомо чи несвідомо образили, скривдили, або прогнівили.

Люди: Зі щирого серця признаємось, що згрішили супроти ближніх, свідомо чи несвідомо образили, скривдили і прогнівили та з цілого серця просимо прощення.

Священик кланяється до землі вірним та навколішках мовить:

Священик: Благословіть, брати і сестри, і простіть мені, грішному, чим згрішив я в цей день та по всі дні життя мого словом, ділом, думкою і всіма почуттями моїми.

Люди: Бог нехай простить і помилує вас, чесний отче, і ми вам прощаємо.

Священик: Простіть мені, брати і сестри, якщо я через забуття чи недбайливість не сповнив усіх своїх обов’язків супроти вас.

Люди: Бог нехай простить і помилує вас, чесний отче, і ми вам прощаємо.

Священик: Простіть, брати і сестри, мені та всім моїм співбратам у священстві за все, чим ми прогрішились проти вас.

Священик встає з колін. Люди кланяються до землі священикові та навколішки мовлять:

Люди: Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, чим згрішили ми в цей день та по всі дні життя нашого словом, ділом, думкою і всіма почуттями нашими.

Священик: Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю.

Люди: Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, якщо ми через забуття чи недбайливість не сповняли своїх обов’язків супроти вас.

Священик: Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю.

Люди:  Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, провини наші добровільні і недобровільні, свідомі і несвідомі, які ми вчинили словом, ділом, чи думкою, і всіма почуттями нашими.

Священик: Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю.

Люди встають з колін і мовлять разом зі священиком молитву святого Єфрема Сирійського:

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливості, властолюбія і пустомовства віджени від мене (доземний поклін).

Духа чистоти, покори, терпеливості й любові даруй мені, рабу Твоєму (рабі Твоїй) (доземний поклін).

Так, Господи Царю! Дай мені бачити гріхи мої, і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний навіки. Амінь (доземний поклін).

Після цього люди підходять і цілують хрест у руках священика, а потім перепрошують один одного. 

Молодим мамам

Ненароджена дитина

Стурбована жінка прийшла до гінеколога і сказала:

“Лікарю, у мене серйозна проблема, я у відчаї, мені потрібна ваша допомога! Моїй дитині ще немає року, а я знову вагітна. Я не хочу, щоб мої діти були майже одного віку.”

Тоді лікар запитав: “Добре, а що ви мені пропонуєте?”

Вона сказала: “Я хочу, щоб ви перервали мою вагітність, я розраховую на вашу допомогу”.

Лікар трохи подумав і після недовгого мовчання сказав жінці: “Думаю, у мене для вас є і краще рішення. І до того ж менш небезпечне для вас.”

Вона посміхнулася, вирішивши, що лікар згоден виконати її вимогу.

Тоді він продовжив: “Я пропоную ось що, для того, щоб вам не піклуватися відразу про двох дітей, давайте уб’ємо ту дитину, яка у вас вже є.

У такому випадку ви могли б трохи відпочити, поки не народиться друга. А якщо ми збираємося вбити одну дитину, то немає різниці, кого з них.

Ви не піддаєте ризику своє здоров’я, якщо вб’єте народжену дитину. ”

Жінка в жаху вигукнула: “Ні лікарю! Який жах! Убити дитину – це ж злочин!”

“Згоден, – відповів лікар. Але, на мою думку ви були готові йти на це, і я подумав, що це може бути найкращим рішенням.”

Лікар посміхнувся, розуміючи, що досяг своєї мети.

Він переконав молоду маму в тому, що немає різниці між вбивством народженої дитини і тої, яка ще перебуває у лоні матері.

Злочин один і той же!

Переклад Тарас Перетятко.

Нерозділене кохання – поразка… а чи здобуток?

Прекрасне світле почуття завітало до вашого серця. далі