Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

31 жовтня

СВ. АП. ІЄВ. ЛУКИ

Святе Євангеліє – чудесна книга. Чудесна і чудотвор­на. Кожне речення – це прямо двері до неба. Де лише затримаєтеся в читанні, там можете сказати так, як па- тріярх Яків: “Дійсно Господь є на цьому місці, а я не знав, яке страшне це місце. Воно ніщо інше, як дім Бога і двері до неба” (Бут. 28,16-17).

Оповідання Євангелія – просте, таке, що його зрозу­міє і мала дитина. А в тих науках безконечна глибінь, якої й найбільший мудрець збагнути не може.

Та глибінь звичайно закрита перед очима людей, але, буває, дещо з неї відслониться – і тоді чоловікові дійсно щось із неба отвирається і якесь Боже світло сходить на його душу, просвічує і загріває. Такими є усі уступи святого Євангелія, але особлившим способом такими є ті уступи, в яких Євангеліє оповідає про воскреслого Христа, про Його появи між апостолами та учениками.

Світло воскресения просвічує ціле оповідання, це наче свята ікона, що в ній кожна душа, а особлившим способом чисті душі находять якусь глибінь, якусь від­даль, якесь світло не з цієї землі. Церква навертає гріш­ників, але потім працею довшою і труднішою має з них робити святих. А щоби з грішника робити святого, тре­ба йому на першому місці показати безконечну любов Христа, Христа розп’ятого, що на Себе прийняв кари за наші гріхи, що за нас ранений, терпить, що ми Його ра­нами вертаємо до здоровля.

Вид Христової любові, образ Христових страстей та­кий могутній, такий проникаючий до дна душі, такий потрясаючий, що коли грішний чоловік зі щирим сер­цем подивиться на той образ, щось у ньому перемінить­ся, він покине беззаконня й обома руками візьметься до праці над собою та над вічним спасениям. І аж тоді по­чинається праця над освяченням людської душі, праця над християнською праведністю. А в тій праці бодай чи не найважніше – дати душі зрозуміти глибінь міри, без­конечні простори християнства, дати їй зрозуміти те, чого вона ще не видить, від чого вона ще далеко, але що може хоч здалека відчути, про що вона може бодай здалека знати, що ось це є християнство, це – святість, це – спасения.

Тому і святе Євангеліє під кінець оповідання про життя Ісуса Христа містить ті уступи о безконечній гли­бині, щоб душу, яка вже перейде дороги каяння, просві­тити світлом неба і загріти теплом любові.

1939 р., квітня 11, Львів. – Із проповіді Митрополита Андрея, виголошеної на третій день Великодня

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


× 4 = тридцять шість

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>