Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

28 грудня

Святий апостол пише: “Благаю вас, браття, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоби ви всі говорили те саме і щоб не буяо поміж вами незгоди, але щоби були ви поєднані в одному розумінні та в думці одній” (1 Кор. 1, Ю). “А Бог терпеливости і потіхи нехай дасть вам бути однодумними поміж собою, за Христом Ісусом, і щоби ви однодушно, однимиустами славили Бога й Отця Господа нашого куса Христа” (Рим. 15,5-6), – “…пильну­ючи зберігати єдність духа в союзі миру” (Еф. 4,3).

Добро єдности поміж християнами є чимсь таким важним, що коли апостол довідується про якусь не­безпеку, що ця єдність може бути нарушена, уживає всіх орудників, щоб устерегти дорогу свою громаду филип’ян від цього нещастя. Заклинає їх на Христа за­ховувати цю єдність жертвою власного добра і такою покорою, якою взаємно себе уважали б вищими по при­кладу Христа, що Себе “умалив, прийнявши вид слуги” (Флп. 2,7). З наведених і багатьох інших ще уступів Свя­того Письма виходить ясна, як сонце, наука, що єдність між християнами являється єдністю їх з Ісусом Христом. І тому – найсвятішою сторінкою їхньої душі та їхнього життя, джерелом їхньої святости, мірою їхньої нагоро­ди, одинокою підставою їхніх надій. А супроти цього все, що роз’єднює, є найбільшою небезпекою в хрис­тиянському житті, бо веде до роз’єднання з Христом. І так, як для християнина немає більшого нещастя, як роз’єднання з Христом, так і немає більшої небезпеки, як те, що що-небудь, що ділить його з ближнім, увійшло між нього і Христа. Єдність Христового тіла з природи речі мусить бути така вразлива на все, що ділить, щ0 глибоко відчуває й кожну, хоч би й найменшу, колючку

Заховуючи Євангеліє, яке так високо учить цінити , так дуже дбати про християнську єдність, виробляють люди в собі найцінніші прикмети добрих громадян, бо єдність у чесноті, любові Батьківщини дає громадянам того одного духа, на якому може опертися і національна єдність. Щоправда, в народі можуть бути і завжди бува­ють й нехристияни, а навіть і вороги християнства чи вороги якихсь християн. Але якщо взаємна любов гро­мадян вимагала б або й допускала б ненависть ворогів то така любов не була б достаточною підставою націо­нальної єдности. Поганський патріотизм – то любов своїх, получена з ненавистю всіх прочих. А християн­ська любов Батьківщини, обіймаючи всіх людей, єднає християн із противниками та ворогами й дає патріотиз- мови ту підставу, якої треба: учить тієї єдности.

1943 р., травня 28, Львів. – Із декрету Митрополита Андрея “Про єдність”

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


+ 3 = сім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>