Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

23 жовтня

Наші надії. Наші побоювання. Скільки ж у них предме­ту взаємних побажань, в яких щирости ніхто не сумніва­ється? Бо хто ж не бажає сповнення своїх надій? Лишень ті надії не є тільки особистими надіями кожного зокре­ма, а надіями, що відносяться до спільного добра всіх. Оскільки вони відносяться до особистого добра чи ви­годи кожного зокрема, то в їх бажанні більше самолюб­ства, ніж любові. Тоді й найщиріші не мають для нікого вартости. Але коли відносяться до загального добра, а може, навіть з пожертвуванням особистого добра і гото­вістю жертвенної праці й навіть жертви самого життя, то ті надії, як і бажання, можуть бути переповнені ясним со­нячним світлом братньої любові. А поміж християнами братня любов сама з себе переходить на християнську любов ближнього, що підносить людину до найвищих вершків християнської праведности, до найвищої хрис­тиянської чесноти, до любові Бога. Коли нагода святоч­них побажань пригадує нам наші всенародні надії, коли побуджує болючі побоювання, що ті надії не справдяться, святочні побажання є самі собою прегарним торжеством любові Батьківщини, освяченої християнською любов’ю Бога. Вони стають самі собою торжеством і додають до торжества празника нову радість.

1943 р., квітня 2, Львів. – Із пастирського послання Митрополита Андрея до читачів часописів”Краківські вісті” “Львівські вісті” й “Рідна земля”

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


6 + = сім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>