Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

23 червня

Якщо радість має бути прикметою християнського життя і християнською чеснотою, то треба пояснити, яким способом може вона злучитися з євангельським блаженством: “Блаженні, що плачуть, бо вони будуть потішені” (Мт. 5, 4), бо і в євангельських блаженствах є програма життя і християнська праведність. Нам треба пояснити, як обітниця Христа, що наша радість сповниться, не конечно відноситься тільки до тої хви­лини, коли праведні почують слово вічної вже радос­ти: “Ввійди в радість твого Господа” (Мт. 25, 21). Треба нам доказати, що обітниця Христа: “Радість ваша буде сповнена” (Йо. 15,11), – так само відноситься до тепе­рішнього життя, як і нагорода блаженства є обіцяна тим, що плачуть (Мт. 5, 4). Себто вони будуть потішені не тільки там у радості Господа, але й тут серед плачу і в самому плачі.

Уже з представленої вище науки Ісуса Христа вихо­дить ясно, що радість, яку обіцяє, дає вже тут, на цьому світі, бо інакше не говорив би: “Це сказав Я вам, щоб Моя радість…” (Ио. 15,11) Очевидно, Христос хоче, щоб Його слова про Божу любов відразу дали апостолам радість. Так само і радість, поручена апостолам, радість любові ближнього, є чеснотою і добром цього світу, себто до­бром, якого бодай початок на цьому світі є нашою учас­тю. Апостол каже до римлян: “Радуйтеся з тими, що радуються, а плачте з тими, що плачуть” (Рим. 12,15). А описуючи прикмети любові в нашому житті, між ін­шим каже, що “любов не тішиться неправедністю, а тішиться правдою”, докладно – “ділить з ближнім ра­дість правдою” (І Кор. 13,6).

Але найяснішим прикладом, як радість може злучи­тися зо смутком, є Пресвята Діва Богородиця. По зачат­ті Божого Слова сказала: “Зрадувався дух мій о Бозі, Спасі моїм” (Лк. 1,47). Та радість, очевидно, була через ціле її життя й не покидала її навіть під хрестом.

І наш досвід, бідних грішників і малих християн, учить нас того самого. І ми знаємо, що сльози покаяння можуть бути солодкі, що радість буває злучена зо смут­ком, а смуток – із радістю.

1935 р., лютого 12 – грудня 15, Львів. – Із праці Митрополита Андрея Християнська праведність

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


× 9 = сімдесят два

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>