Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

21 січня

Для того, хто жиє з Божою благодаттю,”той ходить у світлі“, як каже св. Йоан (І Йо. 1,7), і сам с неначе світ­лом. “Ви були колись темрявою, тепер же – світлом у Гсподі” (Еф. 5,8).

Масмо жити як діти світла, “Поводьтеся ж як діти світла” (Еф. 5,8). Тим світлим письмом неначе записане на наших душах, що ми є Божими дітьми, наслідниками Христового Царства.

То письмо, то світло, той дар, та ласка, то чудо в наших душах є і нашим життям. Воно не дрімає в глибині душі, на дні совісти, воно в нас жиє і нам самим дає життя.

Божий дар у наших душах є якоюсь могучою чин­ною силою, силою Божою, котра до кожного добра пхає, а від кожного зла відтягає. Та Божа сила, то Боже життя в людських душах, проливається часом неначе на вогні, сіяє добрим приміром для ближніх, проявля­ється добрими ділами життя християнських чеснот і заслуг. То світло в душі тихе і закрите перед оком тіла, але часом вибухає так ясним пломінням, що треба ди­вуватися, як дивний “Богу Своїй святині, Бог Ізраїля” (Пс. 68, 36).

Бо що ж справляло, що святі мученики з радістю ви­тали найстрашніші терпіння, муки і смерть? Божа бла­годать у їх душах. Що ж пхало святих до такої любові Бога і ближніх, що ціле життя посвячували для добра ворогів, віддавалися на услуги убогих і хворих, цілува­ли їх рани, терпеливо зносили всі найлютіші пересліду­вання? Божа благодать!

Що справило, що святий апостол Павло днями і но­чами неструджено працював над вірними, заробляючи власними руками на щоденний хліб і не зважаючи на всі найтяжчі переслідування?

Три рази палицями битий, каменований, кілька ра­зів ув’язнений, через усіх переслідуваний, зраджува­ний через свояків і учеників, серед холоду і голоду не переставав їздити від краю до краю, щоб людей учити, просвічати, провадити. Три рази розбивався під ним корабель, день і ніч перебував у глибині морській, а не переставав ставати всім для всіх, аби всіх спасати. А хто ж ті чуда справляв у його душі? Божа благодать!

1913 р., березень-квітень, Львів. – Із праці Митрополита Андрея “Божа сійба”

365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


× дев'ять = 36

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>