Молитовне життя
Молитовна зустріч,
2-ий понеділок кожного місяця, храм Петра і Павла
Волонтерське життя
Волонтерське життя
Спортивне життя
Спортивне життя
Чемпіонат з міні-футболу серед інтернатів, відкриття з 30 вересня
Таборове життя
Таборове життя
Соціальне життя
Соціальне життя

21 липня

Ісус Христос сказав: “Я – виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені і Я в ньому, той багато плоду прино­сить. Без Мене нічого не може творитися” (Йо. 15,5).

Так, як галузка не може цвісти і родити плоди, якщо не є злучена з пнем, з котрого тягне соки, так само душа християнина, якщо не є вщіплена, не зв’язана, не злу­чена з Ісусом Христом, не може жити по-християнськи і видавати квіту і плодів добрих діл. 

Коли вона злучена з Ісусом Христом, від Христа приходить до неї Божа сила благодаті, цілком так само, як соки з пня приходять до галузки. Відірвана від пня галузка всихає; душа, відлучена від Христа, нидіє, марніє, умирає.

І так, як ті соки мусять безнастанно приходити з п до галузок щодня, так само християнин потребує щодня неначе лучитися з Христом, щоби з Нього черпат’ сили і життя.

Яке чудне і яке миле те життя, котре дає нам Ісус Христос. Воно робить нас Божими дітьми, а як дітьми то і наслідниками, каже святий апостол Павло. Воно дає нам право до Божого наслідства, до Божого царства Наша душа, наповнена Божим світлом, стається неначе сестричкою небесних ангелів.

Живемо ще в смертельнім тілі, але наша душа, си­лою надприродного життя, вже належить не землі, а небу. Нас оточує темрява гріхів, багно пристрастей, іде­мо каменистою і тернистою дорогою хрестів і терпінь, але наша душа має ласку у Господа Бога, є назначеною святим знаком Христової Крові і не боїться ніякої не­безпеки. Всюди може сказати безпечно:”.3 нами Бог“. Бо як довго душа живе надприродним життям Божої лас­ки, Бог справді є з нею. Бог є при ній. З нею є Боже бла­гословення і Божа поміч, кожне її діло, що лиш згідне з Божим законом, є святе, приносить їй нову заслугу. На­віть хрести, терпіння, хвороби і все, чого люди найбіль­ше бояться, для неї обертається в заслугу, в користь. А коли це знає, коли приймає терпіння по-божому і пам’ятає про заслугу в небі, то терпіння для неї не такі тяжкі. Сама смерть для неї не страшна, бо вона є почат­ком нового і ліпшого життя і закінченням всякої непев- ности, і смутку, і терпіння, і всякої дочасної біди.

 А хоч Бог не дасть іншого щастя, то все-таки людина, що живе з ласкою Божою, має щастя, може, найбільше зі всіх. То є щастя чистої совісти.

1909 р., травня 1, Лаврів.Із пастирського послання Митрополита Андрея до вірних “О частім Святім Причастю”

365 днів з Великим Митрополитом, роздуми на щодень

Дізнавайтесь про нові статті по Email

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


1 × дев'ять =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>